Встановлення газових кухонних плит

5.3 Встановлення газових кухонних плит

Installation of kitchen gas ranges

Найголовніше - вентиляція

Вимоги до вентиляції приміщень викладені у чин­них нормах. Об'єм вентиляційного повітря для кухні із зовнішнім вікном, обладнаної газовою кухонною плитою, повинен становити не менш ніж 70 м³/год. Рекомендується встановлювати вентиляційні при­строї, які б уможливлювали періодичне збільшен­ня потоку повітря, що видаляється із кухні під час користування плитою до, щонайменше, 120 м³/год. У помешканнях, обладнаних газовими приладами з природним відведенням продуктів згорання мож­на застосовувати тільки природну вентиляцію або так звану врівноважену припливно-витяжну венти­ляцію.

Свіже повітря інфільтрується до помешкань зна­двору крізь щілини у вікнах і спеціальні над- і під­віконні дефлектори (навіювачі).

Надходження внутрішнього повітря до кухонних приміщень повинно забезпечуватися отворами у нижній частині дверей або щілинами між нижнім краєм дверей і підлогою чи порогом.

Видалення повітря із кухні має забезпечуватись витяжними отворами у верхній частині стіни, приєд­наними до вертикальних вентиляційних каналів

          Припливна вентиляція у кухнях з вікнами підвищеної щільності

До приміщень із сучасними щільними вікнами не надходить достатній об'єм повітря, необхідний для спалювання газу і для вентиляції. Інтенсивність по­вітрообміну при закритих вікнах такого типу не пе­ревищує 0,1 обмін/год.

В Німеччині у проектах систем опалення помеш­кань кратність повітрообміну приймають переважно у межах 0,5 - 0,7 обм./год. У проекті природної вен­тиляції приймають, що будинок споруджується як щільний, а свіже повітря буде надходити приплив­ними отворами з регульованою пропускною здат­ністю залежно від актуальних кліматичних умов. Щільні вікна, які сьогодні масово встановлюють, у частково відкритому положенні пропускають надто багато повітря, а у закритому положенні — аж над­то мало. У такому випадку в кухонних приміщеннях слід обов'язково встановити спеціальні регульова­ні навіювачі повітря, які дадуть змогу забезпечува­ти принаймні 1 обм./год.

Об'єм кухні з газовою плитою (та з газовою духо­вкою) повинен становити щонайменше 20 м³.

У Західній Європі на кожний 1 кВт встановленої по­тужності газового приладу повинно припадати 6 см² активної поверхні навіювача. Найменша допустима площа навіювача повинна становити 100 см².

На рисунку 5.1 відображено приклад розташування підвіконних навіювачів, крізь які зовнішнє повітря потрапляє до кухні.

Рис. 5.1 Надходження вентиляційного повітря у кухню крізь підвіконний навіював

а)         навіювач розташований за калорифером;

б)        регульований навіювач з виходом повітря угорі

Можна також забезпечити над­ходження повітря із сусіднього приміщення, оснащеного навіювачем (рис.5.2), — достатньо лише при­близно на 1,5 см підрізати знизу двері.

Рис. 5.2 Надходження вентиляційного повітря у кухню із суміжного приміщення 1 - підрізані двері; 2 - решітка припливної вентиляції;

3- решітка витяжної вентиляції;

4- вентиляційний піддашок;

5- газова кухонна плита з духовкою

Нині на ринку вже з'явилися вікна з мікрощілинами, що уможливлюють часткове надходження сві­жого вентиляційного повітря навіть у разі закри­тих вікон.

                           Встановлення газових кухонних плит

Приєднання газової кухонної плити (як і інших га­зових приладів) повинен виконувати фахівець-монтажникі з відповідними повноваженнями (допуска­ми). Він зобов'язаний:

•  ознайомитися з технічними даними, наведеними на заводській табличці плити, та інформаційними ярликами ("наліпками");

•  перевірити придатність газового приладу до виду газового палива;

•  з'ясувати придатність електричної системи приладу до взаємодії із захисним проводом (нульовим);

•  визначити ефективність роботи припливно-витяж­ної вентиляції у кухні;

•  перевірити щільність арматури і з'єднань;

•  ознайомити користувача з правилами обслугову­вання і експлуатації;

•  видати користувачеві протокол приєднання.
Місце для газової плити слід вибрати так, щоб ко­ристувач мав вільний доступ до всіх елементів, які потребують обслуговування. Для з'єднання газової плити з газопроводом використовується штуцер (пра­вий або лівий) діаметром 1/2"(рис. 3а - 3 або 4). Не­ використаний штуцер закривають заглушкою. Елек­троживлення газової плити забезпечують: провід довжиною близько 1,5 м, вилка (2) та розетка для приєднання захисного проводу. Регульовані ніж­ки (1) плити служать для точного горизонтального виставлення газової плити.

Розетку для приєднання до електросистеми 220 В слід монтувати в доступному місці, устаткувавши її захисним болтом. В жодному разі не можна вста­новлювати розетку над газовою плитою (рекомен­доване місце встановлення — на віддалі щонаймен­ше 65 см).

    Рис.5. 3  Приєднання газової плити до газопроводу

а)          розташування з'єднувальних труб;

б)         підключення до газової системи за допомогою гнучкого
             швидкісного з'єднання

Приєднання газової кухонної плити за допомогою швидкого гнучкого з'єднання