Водозабірні пристрої. Берегові водоприймальники з відкритих водоймищ. Очистка води, страница 3

Така схема дозволяє  освітлити воду любої мутності і кольору. Основний недолік – достатньо великі розміри і як наслідок, будова потребує значних коштів.

Технологічний процес пом’якшення води.

Технологічний процес зменшення вмісту у воді солей кальцію і магнію, що зумовлюють її жорсткість, називають пом’якшенням води.

У практиці водопостачання для пом’якшення води застосовують реагент ний, катіонітовий і термохімічний методи. Найбільш прийнятним є катіонітовий метод. Він ґрунтується на здатності іонообмінних матеріалів (катіонітів) обмінювати наявні у воді катіони кальцію і магнію на обмінні катіони натрію або водню, які не надають воді жорсткості. В більшості випадків процес пом’якшення води здійснюють при подачі води до парових або опалювальних котлів.

Технологічний процес знезаражування води.

Завданням знезаражування води є усунення з неї хвороботворних та інших бактерій, наявність яких робить воду непридатною для господарсько-питних потреб.

Знезаражування води можна досягти кип’ятінням, хлоруванням, озонуванням і бактерицидним опромінюванням.

Для централізованого водопостачання процес кип’ятіння є непридатним в зв’язку з великими витратами теплової енергії.

У водопостачанні знезаражування води, як правило, здійснюється хлоруванням або бактерицидним опромінюванням.

Для хлорування використовують рідкий або газоподібний хлор (на водоочисних станціях продуктивністю до 3 тис.м³/добу дозволяється застосовувати хлорне вапно). Під час введення в воду хлору відбувається окислення речовин, які входять до протоплазми клітини бактерії, в наслідок чого бактерії гинуть.

Ефект бактерицидної дії хлору залежить від його дози і терміну контакту з водою. При одноразовому хлоруванні доза хлору  - 0,5 – 2 мг/л.. При дворазовому доза хлору в перший раз – 5 -10мг/л, в другий, така як при одноразовому хлоруванні.

Бактерицидне опромінення широко використовують для знезаражування підземних вод. Цей метод ґрунтується на згубній дії ультрафіолетових променів на білкові колоїди і ферменти протоплазми мікробних клітин. Бактерицидний ефект досягається при прямій дії ультрафіолетових променів на кожну бактерію.  У зв’язку з цим знезаражувана вода має бути прозорою, оскільки в каламутній і кольоровій воді інтенсивність проникнення променів швидко згасає.

Промисловість серійно випускає бактерицидні установки продуктивністю 5 – 290 м³/год. Основою такої установки є бактерицидна лампа в кварцовому чохлі.

На відміну від хлорування бактерицидне опромінення є безреагентним методом знезаражування. Воно не надає воді запахів і присмаків. Бактерицидні пристрої в експлуатації простіші від пристроїв для хлорування води.

Недоліком методу є те, що досі не знайдено простих способів контролю за ефектом знезаражування, в той час як при хлоруванні цей контроль здійснюється порівняно просто – за залишковим хлором..

Останнім часом для знезаражування води в системі водопостачання почали застосовувати гіпохлорід натрію, що приготовляється на місці шляхом електролізу розчину кухонної солі.