Водозабірні пристрої. Берегові водоприймальники з відкритих водоймищ. Очистка води, страница 2

Основні технологічні процеси поліпшення якості води полягають у видаленні з неї тих або інших домішок, що містяться в кількості, яка перевищує норми.

Поліпшення якості води передбачає такі операції:

1)  видалення з води завислих речовин, тобто зменшення каламутності, - прояснення;

2)   усунення  колоїдних і розчинних речовин, що спричиняють кольоровість води, - знебарвлення;

3)  знищення бактерій, що містяться у воді, - знезараження;

4)  усунення різних запахів і присмаків – дезодорація;

5)  видалення розчинених у воді газів – дегазація;

6)  зменшення у воді кількості розчинених солей до такого їх вмісту, щоб мати воду, придатну для пиття, - опріснення;

7)  видалення солей, що зумовлюють жорсткість води, - зм’якшення;

8)  очищення води від радіоактивних речовин – дезактивація.

Технологічні процеси для видалення з води тієї або іншої речовини за назвою останньої іменуються: обеззалізненням, обезфторенням, тощо.

У системах водопостачання застосовують ті технологічні процеси поліпшення якості води, які потребує вода, щоб задовольняти вимоги стандартів на питну воду та вимоги користувачів. Технологічні процеси виконують у водоочисних спорудах або станціях.

Розглянемо деякі основні технологічні процеси поліпшення якості води.

Технологічні схеми прояснення води.

В нас час прояснення води на водоочисних станціях здійснюють двома методами: реагент ним (з застосуванням хімічних реагентів) і безреагентним.

Безреагентний метод виконується з застосуванням префільтрів і повільних фільтрів. Цей метод простий в експлуатації, недорогий але, не забезпечує якість особливо коли продуктивність станції водоочистки висока – більше 50000 м³ за добу.

При реагентному методі крім прояснення відбувається і процес знебарвлення води. При цьому методі застосовують різні схеми очистки води. Давно відома і рахується класичною схема очистки води з застосуванням відстійників і фільтрів (рис.3.4.).

Рис.3.4. Схема очистки води з застосуванням відстійників і фільтрів.

1 – насос 1- го підняття; 2 – реагент ний цех;  3 – змішувач; 4 -  камера утворення пластівців гідрату окису; 5 – відстійник; 6 – фільтр; 7 – резервуар чистої води; 8 – насос 2 –го підняття.

Вода забирається з поверхневого джерела за допомогою насосу 1-го підняття і подається до змішувача. Частка води надходить до реагентного цеху де готується розчин води і реагенту (сірчанокислий алюміній або сірчанокисле залізо). Розчин води і реагенту змішується з усією водою в змішувачі і швидко подається до камери утворення пластівців, в якій після введення реагенту (коагулянту) утворюються пластівці гідрату окису алюмінію з видаленими із води завислими і колоїдними частками. Пластівці мають значну масу і тому швидко осідають на дно відстійника. Після відстійника вода надходить до фільтру де затримуються всі частки, які не випали в осад в відстійнику. Освітлена вода хлорується для знезаражування і накопичується в резервуарі чистої води. З резервуару чистої води насосом 2-го підняття перекачується  до водопровідної мережі населеного пункту.