Для скорочення часу на роботу з екліметром, його необхідно виправити (якщо похибка перевищує чверть градуса). Для цього необхідно відвернути гвинт кришки коробки, знайти її, і, відкріпивши грузильце, пересунути його у необхідний бік. Змонтувати екліметр і перевірити умову повірки. Добре налагоджений екліметр дає змогу працювати з ним протягом всьго польового періоду.
Розглянутий екліметр дає можливість вимірювати кути нахилення з середньою похибкою ±1/2º. При кутах нахилення, більших 4-5º, необхідно користуватися більш точними екліметрами, які встановлюються на штативі. Враховуючи, що відрізки ліній з великими нахиленнями як правило короткі, то екліметри застосовують і для вимірювання більших кутів нахилення.
У гірській місцевості для визначення горизонтальних прокладень ліній кути нахилення вимірюють теодолітом.
Досить часто лінії теодолітного ходу перетинають перепони (річки, озера, болота, яри і інші), через які неможливо виміряти лінії стрічкою, а далекомір, який замінює по точності стрічку, відсутній.
Визначення віддалі “Х” виконують по базисній, або базисних лініях (горизонтальне прокладення), яке вимірюється стрічкою, і двох кутах “α”, “β”. Для контролю вимірювань бажано виміряти і третій кут “γ”, який утворюється за перешкодою у тій точці, де сходяться бокові лінії.
Трикутник для визначення віддалі “Х” вибирають таким чином, щоб кути проти базиса і тієї сторони, яку визначають, були не менше 30˚ і не більше 120˚.
При зйомці ситуації, а також при виконаня зйомок на малих площах, замість того, щоб вимірювати горизонтальні кути на місцевості між лініями теодолітного ходу, будуть прямі кути, або кути у 45˚. Ці кути доводиться будувати на місцевості при насадженні садів і в інших випадках. Прилади, за допомогою яких розмічають ці кути, називаються екерами. Екери бувають прості і оптичні. До простих відноситься хрестоподібний екер, який складається з двох взаємоперпендикулярних планок довжиною 20-30 см, на кінцях яких прилаштовуються окулярний і предметний діоптри, як на бусолі, або тоненьки голки. Вертикальні площини, які проходять через протилежні діоптри або голки, повинні бути взаємно перпендикулярними. Цей найпростіший пристрій дозволяє побудувати на місцевості дві взаємно перпендикулярні лінії.
Серед оптичних екерів найбільш практичним визначено карманний екер Адамса, у якого є дві пластинки, між якими постійний кут у 45˚, а на внутрішніх сторонах пластинок закріплені дзеркала, над якими залишено горизонтальні щілини.
Для екерної зйомки контура невеликої ділянки приблизно через центр цієї ділянки прокладають пряму лінію, яка називається магістраллю, і у процесі вимірювання її з характерних (поворотних) точок контура за допомогою екера опускають перпендикуляри на магістральну лінію. Довжину перпендикулярів вимірюють рулеткою, або мірною стрічкою. Віддалі від початку лінії до основ перпендикулярів визначають вимірюючи довжину лінії мірною стрічкою.
Якщо контур закритий, або недоступний для вимірювань (ліс, болото), то навколо нього прокладають замкнений теодолітний хід з прямими кутами, характерні точки контура знімають способом перпендикулярів.
В процесі вимірювань у полі складають схематичне (безмасштабне) креслення контуру, на якому показують магістральні лінії та теодолітні ходи. Таке креслення називається абрисом. На абрис записують всі результати вимірювань саме на тих лініях і кутах, які вимірюють.
Добре вивіреним двохзеркальним екером прямий кут на місцевості будують з похибкою ±5َ. Ця похибка викликає зміщення основи перпендикуляра по відношенню до характерної точки, яку знімають на величину Δ. Практикою зйомок доведено, що, якщо похибка складає ±5َ, а довжина перпендикулярів дорівнює 100 м, то Δ=±0,15, тобто 15 см. Максимальна похибка побудови кута екером не перевищує ±15َ, тоді величина Δ буде дорівнювати близько 0,5 м. У зв’язку з цим довжину перпендикулярів, побудованих екером, обмежують у залежності від масштабу плану так, щоб величина похибки Δ не перевищувала половини точності масштабу. Тому, при зйомці у масштабі 1: 5000 довжина перпендикуляра не повинна перевищувати 50 м, при масштабі 1:10000 –100 м.
Необхідно визначити , що на похибку зйомки характерної точки за допомогою екера впливають похибки центрування приладу і несуміщенння основи перпендикуляра з магістральною лінією.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.