Ознайомлення з принципом дії подвійного реверсивного лічильника, виготовленого на мікросхемах серії 217, страница 2

За допомогою тумблерів Тк1, Тк2 , Тк3, Тк4,Тк5 на входи S тригерів лічильника подамо інверсію подвійного коду числа 5 (5 ‑ 00101, інверсія 11010). Робимо заміри напруги на виходах тригерів. Результати наведені в таблиці 6

                                                                                             Таблиця 6

Q1

Q2

Q3

Q4

Q5

0

0

1

0

1

Висновок: З’ясували, що перед записом в лічильник початкового коду необхідно встановити лічильник в нуль , щоб при записі коду на інформаційних входах тригера не виник перепад з 1 в 0, і тригер не загубив потрібний стан.


Дослід №4: Запис в лічильник коду за три такти.

Схема досліду зображена на рис.1

Задамо лічильнику режим додавання, установивши тумблер Т1 угору. За допомогою тумблерів Тк1, Тк2 , Тк3, Тк4,Тк5 на входи S тригерів лічильника подамо інверсію подвійного коду числа 5 (5 ‑ 00101, інверсія 11010). Подамо на входи R всіх тригерів лічильника сигнал 0,для цього тумблер Т2 переведемо угору. Виміряємо за допомогою вольтметра значення на обох виходах кожного тригера лічильника. Результати вимірів наведені в таблиці 7

                                                                                             Таблиця 7

Q1

Q2

Q3

Q4

Q5

0

0

1

0

1

1

1

1

1

1

Виходячи з таблиці 7 бачимо, що заборонені комбінації подаються на 3 та 5 тригер.

Подаємо на входи R тригерів лічильника сигнал 1, переводячи тумблер Т2 вниз. На входи S всіх тригерів подаємо сигнал 1, для цього тумблери Тк1, Тк2 , Тк3, Тк4,Тк5 встановлюємо в положення вниз. Заміримо показники вольтметра. Результати замірянь в таблиці 8

                                                                                             Таблиця 8

Q1

Q2

Q3

Q4

Q5

0

0

1

0

1

Висновок: Зрозуміли, що незалежно від режиму роботи лічильника на інформаційних входах тригера в останньому такті не виникає перепаду з 1 в 0 і тригери залишаються в потрібному стані. З’ясували, що недоліком цього методу є виникнення на обох виходах тригерів сигналу 1, що часто неприпустимо для пристроїв приймаючих сигнали з виходів лічильника.

Дослід №5 Дослідження роботи лічильника у рахунковому режимі.

Схема досліду зображена на рис.1

Задамо лічильнику режим додатку, для чого тумблер Т1 встановимо угору. Задамо виходу 1 стенда режим видачі одиночних імпульсів, для цього переведемо тумблер Тги1 вниз. Встановимо лічильник в 0, для чого тумблер Т2 короткочасно переведемо у положення вгору. За допомогою вольтметра перевіримо стан лічильника. Результати перевірки наведені у таблиці 9


                                                                                             Таблиця 9

Q1

Q2

Q3

Q4

Q5

0

0

0

0

0

Подамо на зчислений вхід лічильника 5 імпульсів (натискаючи кнопку Кои1), та визначимо за допомогою вольтметра код, записаний в лічильнику. Результати приведені в таблиці 10.

                                                                                             Таблиця 10

Q1

Q2

Q3

Q4

Q5

1

0

1

0

0

Висновок: З’ясували, що при завданні лічильнику додаткового режиму лічильник відносно прямих виходів тригерів працює як додатковий, а відносно інверсних виходів лічильник працює як враховуючий.

Висновок по роботі:

Ознайомлення з принципом дії подвійного реверсивного лічильника, виготовленого на мікросхемах серії 217.

З’ясували, що лічильник можна використовувати за для підрахунку імпульсів, складання, та віднімання чисел. Крім того лічильник можна використовувати як дільник частоти. Завдяки тому, що при послідовному переносі сигнал з одного тригера в наступний переходить через деякий час, лічильники використовуються як таймери.