Висновок досліду 3: виконали послідовність дій, які необхідні для запису початкового коду в лічильник за два такти. Перевірили правильність запису. Отримані результати підтверджують вірний запис початкового коду N = 01100 в лічильник.
Дослід 4. Дослідження роботи лічильника у рахунковому режимі.
Ціль: Дослідити роботу лічильника у рахунковому режимі.
Проведення досліду.
ГІ – генератор імпульсів E5-15; О – осцилограф; К- ключ.
Рис. 2. Схема досліду
1. Задали лічильнику режим складання. Для цього тумблер Т1 перевели у положення нагору.
2. Задали джерелу 1 стенду режим видачі одиночних імпульсів. Для цього тумблер ТГИ1 установили у положення вниз.
3. У становили лічильник в "0". Для цього тумблер Т2 короткочасно перевели у положення нагору. Вимірюючи напругу на виходах лічильника, переконалися у тому, що він знаходиться у стані "0".
4. Подали на вхід лічильника задане (N =12) число імпульсів, натиснувши 12 раз на кнопку КОИ1. Перевірили сигнали на виходах тригерів лічильника. Результати приведені у таблиці 4.1.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
5.
Подали ще 2 імпульси на
вхід лічильника, який працює у режимі складання, та визначили після кожного з
імпульсів коди на виходах Q4 – Q0 та на інверсних виходах
. Результати приведені у таблиці 4.2.
|
№ додаткового імпульсу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
|
2 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
6. Встановили лічильник в "0". Для цього тумблер Т2 короткочасно перевели у положення нагору. Вимірюючи напругу на виходах лічильника, переконалися у тому, що він знаходиться у стані "0".
7. Подаючи на рахунковий вхід лічильника імпульси визначили номер імпульсу, с подаванням якого 2-ий сигнал переносу (якщо рахувати з 0) перший раз змінюється з "1" в "0". Номер цього імпульсу дорівнює 2. Це поясняється тим, що 2-ий сигнал переносу знаходиться після 2-го розряду коду, тобто після 2-го тригера лічильника. А коли нульовий, перший та другий розряди переповнюються, то йде перенос у третій розряд, тобто у лічильнику встановлюється код = 8. Таким чином, після подання 3 імпульсу на рахунковий вхід лічильника у режимі складання ми бачимо, як 2-ий сигнал переносу перший раз змінюється з "1" до "0".
8. Задали лічильнику режим вирахування. Для цього тумблер Т1 перевели у положення донизу. Повторили пункти 3-5 та отримали результати, які приведені у таблицях 4.3. та 4.4.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
№ додаткового імпульсу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
2 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
9. Отримали на виході генератора прямокутних імпульсів позитивний імпульс з частотою fи = 5 кГц, довжиною tи= 5 мкс та амплітудою Аи= 5В. Перевели тумблер ТГИ1 у положення догори. Переконалися за допомогою осцилографа у наявності імпульсів, які передаються від генератора до лічильника.
10.За допомогою осцилографа визначили, що частота імпульсів на виходах лічильника з ростом номера розряду зменшується в 2 рази відносно частоти зміни попереднього розряду. Це можна побачити з осцилограм, які наведені на рис.4.1. та 4.2.
Рис. 4.1. Осцилограма роботи лічильника у режимі складання.
Рис. 4.2. Осцилограма роботи лічильника у режимі вирахування.
Висновок: В ході цієї лабораторної роботи ми ознайомилися з принципом роботи двійкового реверсивного лічильника, зробленого на мікросхемах серії 217. Ми встановили, що лічильник має можливість роботи як в режимах рахування, так і вирахування. В режимі додавання вихідний сигнал змінюється (з “0” в “1”, або навпаки) по перепаду синхроімпульсу з рівня “1” в “0”. В режимі вирахування вихідний сигнал змінюється (з “1” в “0”, або навпаки) по перепаду синхроімпульсу з рівня “0” в “1”.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
