Умови безпеки по обладнанню майданчика для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, страница 14

Оліфи, що отримані при спеціальній обробці олії шляхом проварки і додання до них солей кобальту, марганцю, свинцю чи кальцію, на­вивають сикативами, вони більш схильні до самозагоряння, ніж натураль­на олія і жири.

Найнебезпечніші в цьому відношенні натуральні льняні, конопляні та інші оліфи, менш небезпечні напівнатуральні оліфи і натуральні неварені олії (льняна і конопляна), а також масляні лаки, фарби , шпаклівка і харчові жири. Не самозаймаються тверді масла і жири, оскільки вони складаються з гліцероїдів граничних кислот. Штучні синтетичні масла можуть самозайматись, тому промаслені ганчірки слід вберігати в металевих ящиках, щоб запобігти виникненню пожежі.

Самозаймаються при взаємодії з киснем повітря за звичайних температурних умов сульфіди заліза FeS, FeS2, Fe2S3 (солі заліза й сірководневої кислоти). Відомі випадки cамозагоряння піриту FeS2 на заводах сірчаної кислоти, в рудниках і на складах. Само­займанню піриту сприяє волога. Залізний купорос, що утворюється при цьому, збільшується в об’ємі, викликає розтріскування піриту і його по­дрібненість, що сприяє самозайманню.

Сульфіти Fe2S3 і FeS утворюються внаслідок дії сірководню на продукти корозії заліза. Вони неодноразово були причиною пожеж і вибухів залізничних цистерн і резервуарів при звільненні їх з-під наф­топродуктів, а також при ремонті нафтоперегонної апаратури.

Щоб запобігти пожежам від самозаймання сульфітів заліза, апарати і ємності для нафтопродуктів повинні мати антикорозійне покриття. В протилежному разі після звільнення від нафтопродуктів їх необхідно продути паром чи продуктами горіння і заповнити водою.

Багато речовин, що мають низьку температуру самозаймання, легко самозаймаються на повітрі. До таких належать порошкоподібні метали (алюміній, цинк, титан), білий, жовтий, червоний фосфор. Порошкоподіб­ні речовини з сильно розвиненою поверхнею сорбують кисень, тому за звичайних чи трохи підвищених температур всі ці речовини активно окис­люються киснем, Коли настають   умови акумуляції теплоти, відбуває­ться само розігрів цих речовин до температури самозаймання. Тому білий фосфор зберігають і розфасовують під водою.

До речовин, які самозаймаються при дії на них води, належать натрій, калій, фосфорний кальцій, карбід кальцію, лужні метали, гід­рати лужних металів, негашене вапно та ін.

Карбіди лужних металів при взаємодії з водою самозаймаються навіть в атмосфері вуглекислого газу СО2 і діоксиду азоту NO2. При взаємодії карбіду кальцію з недостатньою кількістю води утворю­ються ацетилен, оксид кальцію і температура підвищується до 1000 °С (температура самозаймання ацетилену 300...360 °С).

Трапляються випадки виникнення пожеж в результаті спалахнення горючих матеріалі від теплоти, що виділяться при реакції негашеного вапна з водою.

Як зазначалося, самозайматись можуть не лише горючі органічні сполуки, а й негорючі неорганічні речовини. Самозаймання речовин при взаємодії з кисневіддаючими сполуками та іншими окислювачами прохо­дить так швидко, що практично його неможливо зупинити.

При змішуванні стисненого кисню і азотної кислоти може відбува­тись самозаймання. У деяких випадках реакція носить характер вибуху. Стиснений кисень викликав самозаймання мінерального масла. Скипидар і етиловий   спирт самозаймаються при стиканні з азотною кислотою. Самозаймаються при змішуванні один з одним газоподібні, жирні і твер­ді окислювачі, ацетилен, водень, метан і етилен та ін.

Мікробіологічне самозаймання полягає в тому, що при відповідній вологості і температурі в рослинних продуктах, фрезерному торфі тощо інтенсифікується життєдіяльність мікроорганізмів і утворюється грибок. При цьому підвищується температура і змінюються форми мікроорганізмів. При досягненні температури 75 °С мікроорганізми гинуть, але вже при 60...70° відбувається окислення і обвуглювання деяких органічних сполук з утворенням дрібно пористого вугілля, це вугілля за рахунок адсорбції кисню повітря нагрівається до температури розкладу і активного окислення органічних сполук, що призводить до спалахнення. Бувають випадки самозаймання торф’яних брикетів в трюмах кораблів при перевезен­ні. Це пояснюється тим, що при транспортуванні брикети руйнувалися і утворювалась дрібна крошка. Брикетний торф, а також фрезерний торф, що має вологість 50%, не самозаймаються.