Умови безпеки по обладнанню майданчика для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, страница 13

Умови, необхідні для виникнення процесу самозаймання: достатня подрібненість горючої речовини, що збільшує поверхню стикання її з киснем повітря для інтенсивні його окислення; легка горючість самої речовини; виділення такої кількості теплоти, яка перевищує тепловід­дачу в зовнішнє середовище.

На температуру самозаймання впливають хімічний склад і будова речовини. Наприклад, установлено, що із збільшенням молекулярної маси її гомологічному ряді температура самозаймання зменшується. Температу­ри самозаймання ізомерів вища, ніж така в речовин нормальної будови, твердих тіл нижча, ніж газів і рідин. При подрібненні твердих речовин температура самозаймання знижується. Багато неорганічних продуктів у порошкоподібному вигляді можуть самозайматись. Деякі метали за звичай­них умов не горять, а при подрібненні також самозаймаються.

Залежно від причин розрізняють три види самозаймання - теплове, хімічне і мікробіологічне.

Теплова самозаймання - характеризується температурою середовища, температурою самонагрівання і тління речовини. Воно полягає в тому, що за деяких умов у речовинах відбуваються зміни, які внаслідок розкладання, адсорбції чи, окислювальних процесів викликають їх самонагрівання.

 Нітроцелюлозні матеріали (кіно і фотоплівки, бездимний порох) за температури 40...50 °С розкладаються з підвищенням температури до самозаймання. Напівзасохле рослинне масло (соняшникове, бавов­няне та ін.), оліфа, а також скипидарні лаки, фарби і ґрунтовки мо­жуть самозайматись за температури середовища 80...100 °С. Деревина і вироби в деяких порід дерева, деревоволокнисті плити і тирса за температури понад 100 °С схильні до самозаймання. За такої самої температури схильні до самозаймання паркет, картон, лінолеум, термоліт і деякі інші матеріали і речовини.

Випробовування на схильність до теплового самозаймання проводя­ться за допомогою термостатів, в яких розміщують ящички з металевої сітки з випробуваними матеріалами розмірами від 15х15х15 до 200х200х200 мм і встановлюють залежність між температурою навколиш­нього середовища, розмірами зразка випробуваного матеріалу і часом його самозаймання. Чим менші всі ці величини, тим більше даний мате­ріал схильний до самозаймання.

Хімічне самозаймання виникав від дії на речовини кисню повітря, води чи при стиканні або змішуванні речовин одна з одним.

До речовин, що самозаймаються при стиканні з повітрям, нале­жать рослинне масло, тваринні жири і продукти, що виготовлені на їх основі чи з їх добавкою (оліфи, лаки, фарби тощо).

Досить часто пожежі виникають внаслідок самозаймання промасле­них ганчірок, паклі, вати і навіть металевих стружок. Це пояснюється тим, що більшість рослинних масел і тваринних жирів - це суміш гліце­ридів жирних кислот, серед яких трапляються граничні (пальмітинова, стеаринова) і без граничні (олеїнова, ленолева, лінолева) сполуки.

Згідно з теорією окислення академіка А.М.Баха, без граничні сполуки мають велику вільну енергію і активізують кисень повітря, вступаю­чи з ним у сполуки. При цьому окислення і полімеризація проходять з виділенням теплоти. Якщо ця теплота відводиться, процес йде шляхом полімеризації і висихання олії з утворенням твердої плівки. Якщо теп­лота не відводиться, вона накопичується і температура сполук підвищується до їх самоспалахування. Таким чином, самозаймання масел і жирів можливе лише за відповідних умов: утримання достатньої кількості без граничних сполук, наявність великої поверхні окислення, мала тепловід­дача в навколишнє середовище.   

Схильність масел і жирів до самозаймання визначають дослідним шляхом на приладі, який складається а циліндричної посудини з подвій­ною стінкою для заливання води, кришки, термометра і виступу, на який перед випробовуванням поміщають сітчастий циліндр з промасленою ва­тою. Під час випробовування воду нагрівають до температури кипіння і підтримують таку температуру протягом досліду. Якщо протягом однієї години температура промасленої вати не піднімається вище за 100 °С, масло вважається несхильним до самозаймання, і навпаки.