Сталевий каркас промислового будинку: Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Металеві конструкції", страница 8

 P_вузл = q x a; S_вузл = s x a .

2.1.3. Вітрове навантаження.

Нормативне значення вітрового  навантаження, кН/м², визначають за формулою:

w_n = w₀ . к . с,

де w₀ - нормативне значення вітрового тиску за СНиП[2]; к  -  коефіцієнт, який враховує змінення вітрового тиску по висоті в залежності від типу місцевості за [2] .

     с  -  аеродинамічний коефіцієнт, який залежить від конфігурації будинку й при визначенні вітрового навантаження на поверхню зов-нішніх стін, у відповідності з [2] , приймається  0,8 для навітряного боку (активний тиск) та 0,6 - для завітряного боку(пасивний тиск).

      Розрахункові погонні (лінійні) навантаження на раму, кН/м, від активного й пасивного тисків  відповідно дорівнюють:

w^а = g_f.w₀.к.с.в; w^п =  g_f.w₀.к.с¢в ;

де gf = 1,4 - коефіцієнт надійності вітрового навантаження; в - крок поперечних рам,м; с та с¢ - аеродинамічні коефіцієнти.

Схема змінення вітрового навантаження по висоті для однопро-гонового будинку показана на рис. 2.1.а. Для зручності розрахунку “ломане” вітрове навантаження замінюють еквівалентним рівномірно розподіленим  по всій висоті (рис.2.1.б). За [3] еквівалентні навантаження активного й пасивного тисків вітру розраховують за формулами:

w_е^а = w₁₀^а.a ; w_е^п = w₁₀^п.a,

   де w₁₀^а та w₁₀^п  - розрахункові відповідно активне й пасивне вітрові навантаження на висоті 10м ( визначаються за наведеними вище формулами з коефіцієнтом к, який приймається по таблиці 6 [2] для висоти над поверхнею землі 10м); a - коефіцієнт, який залежить від висоти будинку H, приймається за таблицею 7:

Таблиця 7

Примітка: Проміжні значення коефіцієнта aвизначаються лінійною інтерполяцією.

      Вітрове навантаження, яке діє в межах висоти ферми з ліхтарем, (на рис.2.1а заштриховані ділянки площини епюр), замінюється зосередженими силами W^а та W^п, прикладеними на рівні верха крокв'яної ферми на опорі

W^а = h₁.(w^а_вф + w^а_вл)/2; W^п = h₁.(w^п_вф + w^п_вл)/2 ,

 де w^а_вф, w^а_вл, w^п_вф, w^п_вл - активні й пасивні тиски вітру в рів-нях верха кроквяної ферми на опорі й верха ліхтаря на гребені. При їх визначенні коефіцієнти к (табл.6,[2]) приймаються в залежності від висоти верха ферми й ліхтаря від поверхні землі.

2.1.4. Кранове навантаження.

В курсовому проекті поперечну раму розраховують на дію двох зближених кранів (рис.2.2). Вертикальний та горизонтальний тиск колес крана передається на раму підкрановими й гальмівними балками у вигляді вертикальних опорних тисків Dmax, Dmin та горизонтальної сили Т, які визначаються за допомогою лінії впливу середньої опорної реакції D підкранових балок при найневигіднішому розміщенні кранів на балках. При цьому розглядають схему з двох суміжних балок, опорами яких є колони (рис.2.2).

      Розрахунковий вертикальний тиск на колону, до якої приближений візок з вантажем

Dmax = g_f.y.SFmax.y_i + G_пк,

на протилежну колону рами

Dmin = g_f.y.SFmin.y_i + G_пк,

де g_f= 1,1 - коефіцієнт надійності за навантаженням;

    y =  0,85 - коефіцієнт сполучень при врахуванні двох кранів для груп режимів роботи  1К - 6К;

      SFmax.y_i та SFmin.yi - суми добутків відповідно максимального й мінімального нормативних тисків кранових коліс на ординати ліній впливу (л.в. D на рис.2.2,б).

      Максимальний тиск котка крана, а також всі необхідні розміри  й значення приймають за каталогом на крани.. Вага підкранових конструкцій Gпк = (0,03 . . . 0,035) Dmax.

      Мінімальний тиск котка крана :

Fmin = [(Q +Gкр)/n₀¢] - Fmax,

де Q - вантажопід’ємність крана; Gкр - вага крана з візком; n₀¢ - кількість коліс з одного боку крана.

      Розрахунковий горизонтальний тиск коліс крана на колону визначають за формулою:

T = g_f.y.ST_к.y_i ,

де ST_к.y_i  -  сума добутків горизонтальних сил поперечного гальмування на відповідні ординати лінії впливу.