Розділ технології та організації будівництва житлової будівлі, страница 4

Як контрольно-вимірювальні прилади й пристроїв використають: причалку - кручений шнур діаметром 2 мм, що натаскує горизонтально для позначення верхньої поверхні верстових рядів; відвіс - для перевірки вертикальності кладки; рулетку, порядовку, що виконана у вигляді металевих куточків або дерев'яних рейок для розмітки зовнішніх рядів по висоті з нарізаними через кожні 77 мм поділками, по яких закріплюють причалку; кутник для перевірки закладки кутів стін і стовпів.

Процес цегляної кладки стін складається із цілого ряду послідовних дій, які виконуються працівниками: установлення й перестановка причалки, подача й розкладка цегли на стіні, подача й розстеляння розчину, укладання розчину на цеглу із заповненням швів, перевірки правильності кладки.

Установку причалки проводять для кожного ряду кладки зовнішньої й через 2-3 ряду внутрішньої версти. Для зовнішньої версти причалку прикріплюють до порядовок, які встановлюються із зовнішньої сторони стіни на всіх кутах , перетинах і не рідше 12 м одна від іншої на прямолінійних ділянках. Натягування причалки при кладці внутрішньої версти виконують за допомогою причальної скоби. Гострим кінцем її забивають у шов кладки, а тупим, із прикріпленим шнуром, спирають на маревну цеглу кладки. Вільний кінець причалки намотують на ручку скоби. Щоб причалка не провисала під неї через 5 м укладають маячу цегла на розчині.

Цеглу подають і розкладають таким чином, щоб було зручно надалі вкладати її на розчин. Для кладки ложкового верстового ряду цеглу розкладають стопками по 2 цеглини, розміщаючи їх паралельно  поздовжньої осі стіни. Для тичкового ряду ці стопки розміщають перпендикулярно оси стіни. При цьому цегла, призначена для зовнішнього верстового ряду, розкладають на внутрішній половині стіни, а для внутрішнього верстового ряду – розкладують на зовнішній половині.

Розчин подають і розстеляють лопатою для розчину відразу під 7 цеглин. Вірність кладки перевіряють за допомогою контрольно - вимірних приладів у міру її відомості, але не рідше 2-х раз на кожний метр висоти. Відхилення кладки від вертикалі  не повинне перевищувати 10 мм на один понад. Відхилення рядів кладки від горизонталі - 15 мм на 10 м довжини стіни, ширина простінків - 15 мм, ширина прорізів - +15 мм.

Відколка й теска цегли заключається в підготовці цегли до перев'язки швів (четвірок, половинок). Попередньо муляр відзначає лінію обрубання цегли, а потім молоточком-кірочкою перерубує її.

Склад ланок мулярів залежить від складності кладки, товщини стіни, системи перев'язки швів. При поточному методі роботи мулярів виділяють захватку, яку розбивають відповідно числу ланок на ділянки. Розміри ділянок повинні забезпечувати достатній фронт робіт для ланки протягом зміни.

Значний вплив на продуктивність роботи впливає організація робочого місця мулярів. Воно повинне перебувати в сфері обслуговування піднімального крану й включати 3 зони: робочу зону шириною 0,6-0,7 м; зону матеріалів - 1 м; зону проходу робітників - 0,8-0,9 р. загальна ширина робочого місця мулярів досягає 2,4 р. Цеглу розміщають уздовж фронту робіт, чергуючи з розчином. При кладці стін із прорізами цеглу розміщають напроти прорізів. У межах робочого місця кладку ведуть ярусом, висотою до 1,2 м. У процесі кладки ярусу продуктивність роботи муляра змінюється, досягаючи найбільшого значення на висоті 0,6 м від рівня робочого місця. Це вказує на присутність резерву підвищення продуктивності роботи за рахунок поліпшення організації робочого місця.

У процесі кладки в стіни влаштовують вентиляційні канали. Для пристрою правильного напрямку каналів і гладких стінок  використають шаблон з дерева, що піднімаються нагору в міру кладки. Шви кладки необхідно ретельно заповнювати, а стінки кладки промащувати рідким глинопіщаним розчином. Для цегляної кладки застосовуємо розчин М100. Перегородки залежно від довжини зводять товщиною 120 – 250 мм, з перев'язкою швів у суміжних рядах кладки.