Особливості роботи й розрахунку опорних вузлів підкранових балок та гальмівних конструкцій. Підкранові рейки, їх кріплення

Страницы работы

2 страницы (Word-файл)

Содержание работы

10.Особливості роботи й розрахунку опорних вузлів підкранових балок та гальмівних конструкцій. Підкранові рейки, їх кріплення.

До  лекції  12:          4 год. ( 3, стор. 388-391), (8, стор.198-202).

 ВУЗЛИ Й ДЕТАЛІ ПІДКРАНОВИХ  КОНСТРУКЦІЙ

1. Опорні вузли підкранових балок

У вузлах спирання підкранових балок на колони відбувається передача великих вертикальних і горизонтальних зусиль. Вертикальний тиск розрізних підкранових балок передається на колону звичайно через виступаючий фрезерований торець опорного ребра (мал. 15.17, а). Розраховують і конструюють опорне ребро так само, як і у звичайних балок (див. гл. 7, § 5).

У нерозрізних балках вертикальний тиск передається через опорні ребра, пристругані до нижнього пояса, а між поясом і опорною плитою колони ставлять прокладку (мал. 15.17,6).

У нерозрізних підкранових балках на опорі суміжного, незавантаженого прольоту виникає негативна (спрямована донизу) реакція. Анкерні болти, що прикріплюють балку до колони, повинні бути розраховані на це зусилля.

Для сприйняття горизонтальних поперечних впливів кранів установлюють додаткові елементи кріплення балок до колон (мал. 15.18, а). Ці елементи розраховують на горизонтальне зусилля Н:

H = Ft(h1 / h2)

де Ft— опорний тиск балки від поперечних горизонтальних зусиль на колесах крана; Ні Н2 — відстань від низу балки (точка повороту) до оцінки головки рейки й місця розташування елементів кріплення (див. мал. 15.18, а).

При наявності декількох елементів кріплення (наприклад, стрижнів і накладок кріплення гальмових конструкцій до колони) горизонтальний тиск Рт розподіляється між ними пропорційно жорсткостям. У запас несучої спроможності можна кожний елемент кріплення розраховувати на повний тиск Ft.

При проектуванні вузлів кріплення підкранових конструкцій до колон варто враховувати особливості їхньої дійсної роботи. При проході крана балка прогинається і її опорний переріз повертається на кут ф (мал. 15.18,6). Під впливом температурних впливів (особливо в гарячих цехах) підкранові конструкції подовжуються (коротшають), що приводить до горизонтальних зсувів опорних перерізів щодо колон. У результаті елементи кріплення одержують горизонтальні переміщення Ля.

За рахунок обтиснення опорного перерізу балок і обмятия прокладок під опорними ребрами елементи кріплення одержують також вертикальний зсув Л у (див. мал. 15.18,6).

Якщо конструкції кріплень мають достатню жорсткість і перешкоджають обтисненню й повороту опорних перерізів, то в елементах кріплення виникають більші зусилля, викликані переміщеннями Ан і Аг, що при багаторазових повторних нагруже-ниях приводить до усталостному руйнування елементів кріплення. Це підтверджується результатами натурних обстежень.

Тому конструкція кріплення балок до колон у горизонтальному напрямку повинна забезпечувати передачу горизонтальних поперечних сил, допускаючи при цьому волю повороту й поздовжнього зсуву опорних перерізів.

Для того щоб забезпечити волю поздовжніх і вертикальних переміщень елементів кріплення, застосовують два типи вузлів. У вузлах 1-го типу поперечні горизонтальні впливи передаються через щільно пригнані до полиць колони елементи (упорні планки), що допускають за рахунок проковзування волю переміщень опорних перерізів (мал. 15.19,а). Оскільки згодом контактні поверхні обминаються й у з'єднанні утвориться люфт, упорні елементи доцільно кріпити (для можливості їхньої заміни) на високоміцних болтах. У вузлах 2-го типи балки кріпляться до колон за допомогою гнучких елементів. При малій жорсткості цих елементів додаткові зусилля, що виникають у них від переміщень Ан і Д^, невеликі.Як гнучкі кріплення використовуються листові елементи або круглі стрижні.

У вузлі, показаному на мал. 15.19,6, горизонтальні поперечні сили сприймаються гнучкими круглими стрижнями. При більших горизонтальних навантаженнях каж* так я балка може кріпитися двома або трьома болтами, розташованими один над іншим.Достоїнством такого кріплення є можливість рихтування балок і простота його заміни.

У будинках із кранами особливого режиму роботи при розрахунку елементів кріплення рекомендується   враховувати  додаткові  зусилля, що  виникають  від  переміщень  Ан


Рис. 15.18. К расчету узла крепления подкрановых балок к колонне- схема   передачі   горизонтального   поперечного   зусилля;      б — переміщення   вузла;   в — розрахункова схема  елемента  кріплення;  г ~ передача  зусиль  при  перекосі опорного  ребра

^ (див. мал. 15.18,6). Величини цих переміщень приблизно можна визначити по рмулам:

Ая = М1Н/6Е1б;    Агов = РН/Е^,(15.32)



М — расчетный изгибающий момент в балке; ^-—опорное давление подкрановых юк от вертикальной крановой нагрузки; /, К — пролет и высота балок; /б — момент эции балки; А\ — расчетная площадь опорного сучений (сумма площадей опор-) ребра и части стенки длиной 15/ст)

ис. 15.17. Опорные узлы подкрановых балок

а *— разрезных;   б — неразрезных

Похожие материалы

Информация о работе