Компонування поперечної рами каркасу. Визначення навантажень на раму, страница 8

 f – коефіцієнт тертя при гальмуванні візка приймається 0,05 для кранів з гнучким підвісом вантажу;

Q – номінальна вантажопідйомність крана на головному гаку: Q=150кН;

Gв – вага візка приймається за відповідним каталогом: Gв=53кН;

hwt – кількість гальмівних колес візка: hwt=2;

hw – загальна кількість колес візка: hw=4;

F=185*1,1*1*1,10,85=190,27кН;

Т=2,538*1,1*1*1*0,85=2,37кН;

Тh=5,075/2=2,538кН;

Тс=0,05*(150+53)*2/4=5,075кН.

Епюри внутрішніх зусиль.

Розрахунковий момент від вертикального навантаження:

Мх=a*åF*уі=1,05*190,27*1,95=389,58кН*м;

Де уі – ординати лінії впливу;

a=1,05 – враховує вплив власної ваги підкранової конструкції і короткочасних навантажень на гальмівному майданчику.

Розрахунковий момент від горизонтального навантаження: Му=åТ*уі=2,37*1,95=4,62кН*м.

Для визначення максимальної поперечної сили завантажуємо лінію впливу поперечної сили на опорі. Розрахункові значення вертикальних і горизонтальних поперечних сил:

Qx=a*åF*уі=1,05*190,27*2,815=462,5кН;

Qу=åТ*уі=2,37*2,315=5,49кН.

Підбір двотаврового перерізу підкранової балки та компонування перерізу гальмівної конструкції. Визначення потрібного моменту опору перерізу:

Wx потр.х/[gс*(Ry-1.5)],

Де Ry приймається за [24,табл..51] з припущенням що товщина поясного листа tf=25….30мм. Після цього призначаємо орієнтовані значення tw та hw.

Wx потр=38958/[1*(23-1.5)]=1812см3

(для сталі С245 при t=до20мм Ry=23кН/см2)

tw=7+3h/1000=7+3*1200/1000=10,6мм.

Де h=1/10*В=1/10*1200=1200мм.

Тут В – прогін підкранової балки.

Приймаємо tw=10мм.

З умови найменших витрат сталі визначається оптимальна висота балки:

Мінімальна товщина стінки з умови зрізу:

tw³1.5*Qx/ hw*Rs*gc=1,5*462,5/120*0,58*23*1=0,23см.

де Rs приймається в приміщенні, що товщина стінки tw=8…..14мм.

Прийняті розміри стінки повинні задовольняти умовам:

tw³8мм та tw£ hw/6=120/6=20см.

орієнтована площа перерізу поясного листа:

Приймаємо товщину несучого листа tf=20мм.

Прийняті розміри повинні задовольняти умовам:

tf=8...40мм; tf³ tw; tf £ 3tw;

вf=1/5*h=1/5*1200=240мм; вf³180мм; вf£15,11см.

Визначаємо мінімальну висоту балки:

До складу гальмівної конструкції входять: верхній пояс підкранової балки; горизонтальна (гальмівна балка).

Гальмівну балку проектуємо зі стінкою із рифленої штаби товщиною ths=8мм. Ширину гальмівної балки призначаємо з конструктивних міркувань, а ширину листа Вsh приймаємо у відповідності з ГОСТ8568-57 (сталь листова рифлена). Вsh=380мм.

Розрахунок підкранових конструкцій за групами граничних станів.

Визначаємо фактичні геометричні характеристики гальмівної балки відносно нейтральної осі уіі, попередньо визначивши положення цієї осі:

Х1=åSi/åAi;

де åSi – сума статичних моментів ділянок складеного перерізу гальмівної балки відносно вертикальної осі, що проходить по краю верхнього поясу підкранової балки;

åAi – сума площ перерізів ділянок складеного перерізу гальмівної балки (лист та верхня площа підкранової балки).

Х1=1700,8/78,4=21,69см.

åSi=24*2*12+38*0,8*37=1700,8см3

åAi=24*2+0,8*38=78,4см2.

Розрахунок по першій групі граничних станів включає:

 - перевірку нормальних напружень у верхньому поясі підкранових балок в крайніх від колони фібрах.

d=Мх/Wxn+My/Iyт1£Ry*gc

де Iy – момент інерції гальмівної балки відносно осі уіі,

Ry – розрахунковий опір матеріалу поясу підкранової балки по границі плинності, який визначається по фактичній tf.

d=389,58/1812+462/17594,7*21,69=21,5кН/см2<23кН/см2

-перевірку дотичних напружень біля опор підкранових балок:

t=Qx*Sx/Ix*tw åRs*gc

де Rs – розрахунковий опір зрізу матеріалу стінки, визначається по фактичній tw.

t=462,5*4704/495384*1=4,39кН/см2<Rs=13,34кН/см2.

Sx=24*2*121/2+1*1202/8=4704см3

Ix=1*1203/12+2*24*2*(121/2)2=495384см4

Перевірку місцевих вертикальних нормальних напружень в стінці під катком крана

dloc.y=gf¢ F¢/tw*lef£Ry*gc.