Компонування конструктивної схеми каркасу. Визначення розрахункових навантажень та жорсткісних параметрів поперечної рами

Страницы работы

Содержание работы

1.  Компонування конструктивної схеми каркасу.

1.1. Компонування поперечної рами каркасу

1.1.1.  Встановлення вертикальних розмірів поперечної рами.

Повна висота цеху від рівня підлоги до низу кроквяних ферм:

Н=hв + hн

hв – відстань від голівки кранової рейки до кроквяної ферми;

hн – відстань від підлоги до голівки кранової рейки.

          Розраховуємо верхню висоту:

hв= hпб + hкр + Нк + с + f =2070+170+4800+100+180=7320 мм

(кратність 200)

Приймаємо: hв=7400 мм.

hпб =2070 мм – висота підкранової балки;

hкр =170 мм – висота кранової рейки;

Нк =4800 мм – висота крана;

с =100 мм  – відстань між краном та кроквяною фермою;

f – розрахунковий прогин ферми.

          Знаходимо розрахунковий прогин ферми:

f   *L

L – проліт будівлі;

f   *36000=180 мм

          Розраховуємо нижню висоту:

hн= Нгр - hпб - hкр =12500 – 2070 – 170=10260 мм

Нгр =12,5 м – відмітка головки кранової рейки.

          Розраховуємо повну висоту:

Н=7400 + 10260=17660 мм

(кратність 1,8 м)

          Приймаємо Н=18000 м.

hн=Н - hв =18000 – 7400=10600 мм

Відмітка головки кранової рейки:

Нгр = Нгр + 340=12840 мм.

          Розрахунок вертикальних розмірів ферми:

hопорне=3150 мм – висота опирання ферми на колону;

hзагл=1000 мм – висота заглиблення колони;

hк – висота конька ферми;

hк= (L*і) / 2 =(36000* ) / 2=1500 мм

hф – 3250 мм – висота фонаря.

1.1.2.  Встановлення горизонтальних розмірів рами.

Визначаємо розміри перерізу верхньої та нижньї частин колони.

bв – переріз верхньої частини колони.

bв =  * hв =  *7400=617 мм

(кратність 250 мм)

          Приймаємо: bв =750 мм.

bн – переріз нижньої частини колони.

bн =  * Н =  *18000=900 мм

(кратність 250 мм)

bн констр.=750 + 75 + 400=1225 мм.

Приймаємо: bн =1250 мм.

          Знаходимо ексцентиреситет:

е = (bн - bв) / 2=(1250 – 750) / 2=250 мм

2. Визначення розрахункових навантажень та жорсткісних параметрів поперечної рами.

2.1. Навантаження на раму.

Можливі завантаження рами:

1)  постійні навантаження (власна вага конструкції);

2)  сніг по всій фермі;

3)  сніг з одного боку;

4)  вітрові навантаження;

5)  кранові навантаження;

6)  гальмівні навантаження.

Навантаження на 1 м2 покриття.

Найменування,

підрахунок

Нормативне

навантаження,

кН/м2

Коефіцієнт

надійності,

γf

Розрахункове

навантаження,

кН/м2

1. Захисний шар 15-20 мм з     гравію втопленого в мастику

0,3

1,3

0,39

2. Гідроізоляційна ковдра з   трьох шарів руберойда на мастиці

0,15

1,2

0,18

3. Утеплювач: керамзито-бетон t=13 см, ρ=700 кг/м3,

0,13*7=0,91

0,91

1,2

1,092

4. З/б плита

1,8

1,1

2,0

5. Ферма

0,4

1,05

0,42

6. Каркас ліхтаря

0,12

1,05

0,13

Σ=3,68

Σ=4,212

2.1.1. Постійне навантаження.

Рвузл. – вузлове навантаженя;

Рвузл.=g*В*b=4,212*12*3=151,632 кН

2.1.2. Снігове навантаження.

Місто будівництва: Владівосток.

Кліматичний район: ІІ

Снігові навантаження – 0,7 кН/м2;

Sвузл.=S0f*В*b=0,7*1,4*12*3=35,28 кН

S0  0,8 g0 ; γf =1,4

Сніг з одного боку(сніговий мішок):

Sвузл.=S0f*В*b=0,7*1,4*12*3=35,28 кН

Sвузл / 2.=17,64 кН

1,25*Sвузл.= 1,25*35,28 =44,1 кН

1,75*Sвузл.= 1,75*35,28 =61,74 кН

S1= S / 2 + S + S + 1,75*S + 1,25*S=17,64+35,28+35,28+61,74+44,1=

    =194,04 кН

2.1.3. Вітрове навантаження.

Вітрові навантаження залежать від таких факторів:

1)  від типу місцевості:

А – відкриті, вільні від будівель місцевості;

В – середньої щільності забудови, околиці місць;

С – в межах міста.

2)  від висоти споруди:

h

А

В

С

К

10 м

0,65

20м

0,85

40 м

1,1

3)  від кліматичного району будівництва: ω0 – нормативне значення тиску;

4)  від напрямку дії вітру:

с – аеродинамічні коефіцієнти;

с1 =0,8 – активний;

с2 =0,6 – пасивний.

          Знаходимо значення активних вітрових навантажень:

ωа = ω0* γf*К* с1

γf =1,4 - коефіцієнт надійності;

В – крок колон;

ωа10 = 0,55*1,4*0,65*0,8*12=4,8 кН/м

ωа20 =0,55*1,4*0,85*0,8*1,2=6,28 кН/м

ωа40 =0,55*1,4*1,1*0,8*12=8,13 кН/м

          Знаходимо значення пасивних вітрових навантажень:

ωп = ω0* γf*К* с2

ωп10 =0,55*1,4*0,6*0,65*12=3,6 кН/м

ωп20 =0,55*1,4*0,85*0,6*12=4,7 кН/м

ωп40 =0,55*1,4*1,1*0,6*12=6,1 кН/м

          Знаходимо значення еквівалентних вітрових навантажень:

ωае = ωа10 *α =4,8*1,23=5,904 кН

Нм

10

15

20

25

30

35

α

1

1,04

1,1

1,17

1,23

1,29

ωпе = ωае * 0,75=5,904*0,75=4,428 кН

          Навантаження від вітру на покрівлю з ліхтарем:

W= ωае + ωпе =5,904 + 4,428=10,332 кН

2.1.4. Кранове навантаження.

В будівлі кран Q=160 / 32.

Знаходимо розрахунковий вертикальний тиск на колону:

Dmax= γf*ψ*Fmах*Σуі + Gпк

γf =1,1 - коефіцієнт надійності по навантаженню;

ψ=0,85 – коефіцієнт сполучень;

Σуі = 9

Σуmах =6,234 – сума добутківмаксимального нормативного тиску кранових

                         колес на ординати ліній впливу;

Σуmіn =2,766

Fmах=370 кН

Dmіn= γf*ψ*Fmіn*Σуі + Gпк

Мінімальний тиск котка крана:

Fmіn=((Q+ Gкр) / n0) - Fmах= ((1600+2220) / 8) – 370=107,5 кН

Q – вантажопідємність крана;

Gкр – вага крана з візком;

n0 – кількість коліс з одного боку крана.

          Знаходимо горизонтальний тиск коліс крана на колону:

Т= γf*ψ*Тк*Σуі

Тк – нормативна горизонтальна сила поперечного гальмування візка;

Тк=f *(Q + Gт) / n0=0,05*(1600+650) / 8=14,06 кН

Gт – вага візка;

Т=1,1*0,85*14,06*9=118,32 кН

Dmax=1,1*0,85*370*6,234=2156,65 кН

Gпк =(0,03 – 0,035)* Dmax=0,03*2156,65=64,7 кН

Dmax=1,1*0,85*370*6,234 + 64,7=2221,35 кН

Dmіn=1,1*0,85*107,5*2,799 + 64,7=342,72 кН

          Знаходимо моменти:

Мmax= Dmax

Мmіn= Dmіn

е – ексцентириситет;

е=(0,5 - 0,6)* bн =625 мм

Мmax=2221,35*0,625=1388,34 кН*м

Мmіn=342,72*0,625=214,2 кН*м

Похожие материалы

Информация о работе