Інструктивно-методичні матеріали до лабораторної роботи № 4 "Визначення бавовняних, лляних, вовняних, шовкових тканин та їх властивості", страница 2

Мінімальне навантаження достатнє для розриву смужки тканини певного розміру, називається розривним навантаженням. Розривне навантаження визначається при розриві смужок тканин на розривній машині.

Зминання – це властивість тканини утворювати при перегинах і стиску зморшки і складки, які усуваються тільки при волого-теплової обробці.

Причиною виникнення зморшок є пластичні деформації, які виникають в тканині під дією згинання чи стиску. Мало мнуться тканини, які вироблені з пружних волокон шерсті, натурального шовку, багатьох синтетичних волокон. Тканини з бавовнику, льону, віскозного волокна дуже сильно мнуться.

При дослідженні зразка тканини на зминання в руках тканині дається наступна оцінка: дуже зминання в руках, слабо зминання в руках, зминання в руках, не зминання в руках.

Драпірування – це властивість тканини утворювати м'які округлі складки.

Вона залежить від маси, цупкості і гнучкості тканини. Цупкість і гнучкість тканини залежить від розмірів і виду волокна, товщини, крутки і структури нитки, будови і обробки тканини.

Добре драпірується тканини з натурального шовку, шерстяні і м'які пальтові тканини. Тканини – бавовняні і особливо лляні – володіють меншою драпірувальністю, ніж шерстяні і шовкові.

Зносом – тканин називається їх властивість протистояти ряду руйнованих факторів: світла, сонця, тертя, розтягування, згинання, стиску, волок, поту, прання, хімчистки і ін.

В початковій стадії зносу на багатьох текстильних матеріалів спостерігається піллінг.

Піллінгом називається процес утворення на поверхні текстильних матеріалів комочків волокон – піллей, які виникають на ділянках, що піддаються найбільш інтенсивному тертю.

В залежності від кількості піллей на площі см2 матеріали поділяються на напіллінгуючі /1-2 піллі /, середньо - /3-4 піллі /, і сильно /5-6 піллей /.

До гігієнічних властивостей тканини відносяться: гігроскопічність, повітряно проникність, паро проникність, водонепроникність, намочування, пилеємкість, електризуємість, теплозахисні властивості і ін.

Гігроскопічність – характеризується властивістю тканини поглинати воду оточуючого середовища /повітря /.

Гігроскопічність – це вологість матеріалу при 100%-ній відносності вологості повітря і температури:

- маса зразка матеріалу витриманого на протязі 4-х годин при відносній вологості повітря 100%;

- маса абсолютно сухого зразка.

Гігроскопічність особливо необхідна для білизняних платтяних тканин. В цьому асортименті найбільш високу гігроскопічність мають лляні тканини. Хорошу гігроскопічність мають бавовняні тканини, а також віскозні тканини.

Повітрянопроникність – властивість пропускати повітря залежить від асортименту. Волокна найбільш "теплі" – для шерсті, волокна найбільш "холодні" – для льону.

Пилеємність – це властивість тканини забруднюватися. Найбільш пилеємкісні волокна шерсті з начосом.

Електризуємість – це властивість матеріалів накопичувати на своїй поверхні статичну електрику. При стиканні і терті необхідних в процесі виробництва тканин, на їх поверхні безперервно проходить накопичення і розсіювання електричних зарядів. Якщо рівновага між накопиченням зарядів їх розсіюванням порушується на поверхні матеріалів накопичується статична електрика, проходить електризація.

Електризація залежить від вологості тканини: з підвищенням вологості знижується. Синтетичні волокна володіють високими електроізоляційними властивостями. Натуральні волокна при терті накопичують позитивні заряди, які позитивно впливають на людину.

Технологічними властивостями тканини називаються властивості, які можуть проявляти на різних етапах швейного виробництва в процесі розкрою, сточування і волого-теплової обробки виробів.

Опір тканин різанню має велике значення при розкрою тканини настилом. Збільшення щільності тканин, аретирування, нанесення водовідштовхуючих плівкових покрить збільшують опір тканин різанню.

Найбільшим опором різанню володіють синтетичні тканини і тканини з високим вмістом синтетичних волокон потім лляні тканини, найлегше інших піддаються різанню шерстяні тканини.

Ковзання тканин може проходить при розкрої і зшиванні. Ковзання залежить від характеру поверхні тканин, тобто від гладкості ниток і їх переплетення.

Тканини з гладенькою поверхнею сковзають в настилі, що може спричинити зміщення полотен і порушення деталей крою. При розкрої таких тканин зменшують число полотен в настилі, використовують прокладки з паперу і спеціальні затискачі для закріплення настилу.

Обсипання тканини – властивість ниток випадати з відкритих зрізів, утворюючи бахрому. Обсипання тканин залежить від виду ниток, переплетення, щільності, обробки тканини.

Практично не обсипаються дуже звалені і сильно апретируванні тканини, гумові тканини, тканини з плівчастими покриттями, штучна шкіра і замша.