Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Визначення характеристик механічних властивостей текстильних матеріалів"

Страницы работы

Содержание работы

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра          основ виробництва та дизайну           

Інструктивно-методичні матеріали

до лабораторного заняття з теми:

“ Визначення характеристик механічних властивостей текстильних матеріалів ”

з дисципліни: __ ПП.05. МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

для студентів__ІІІ__курсу

___________6.010104 Професійна освіта (Технологія виробів легкої  

                                    промисловості)__________________________

(код та назва напряму (спеціальності) підготовки

Розроблені: кандидат педагогічних наук, доцент Борисова Тетяна Миколаївна

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)


Мета роботи: ознайомитися з методами визначення драпірування, ступеня зминання, сипучості, ступеня прорубування машиною голкою текстильних матеріалів.

Література: [1, с. 202-232; 2, 173-185]

1. Питання для підготовки до роботи.

1.Драпірування, зминання, сипучості, прорубування голкою текстильних матеріалів

2. Методи визначення перерахованих вище характеристик.

3. Вплив механічних властивостей текстильних матеріалів на процеси виготовлення й проектування швейних виробів.

2. Завдання для виконання лабораторної роботи.

1.          Вивчити методику визначення драпірування матеріалу.

2.          Навчитися визначати явну й сховану прорубку тканин.

3.          Визначити ступінь сминаемости матеріалу

4.          Навчитися визначати обсипання матеріалу.

3. Загальні відомості

Поряд з розривним навантаженням до характеристик механічних властивостей текстильних матеріалів також відноситься драпірування, осипання, ступінь зминання та прорубування голкою.

Драпірування – здатність матеріалу в підвішеному стані під дією власної сили ваги утворювати м'які, рухливі складки. Залежно від значення драпірування визначають призначення матеріалу, модельні й конструктивні особливості одягу, технологію її виготовлення. Драпірування матеріалу визначають методом ЦНІІ шовку або дисковим методом.

Обсипанням називають зсув і випадання ниток з відкритих зрізів тканини. Обсипання є наслідком малого тангеціального опору в місцях контакту ниток основи й утка, на величину якого впливає  фаза будови тканини, вид переплетень, характер поверхні ниток, їхня твердість. Обсипання важлива технологічна властивість тканини, від неї залежать розміри припуску на шви, методи обробки зрізів, параметри технологічних операцій виготовлення виробів.

Вид характеристики обсипання тканини залежить від застосовуваного методу оцінки. Це може бути або довжина бахроми тканини, що утвориться при випаданні ниток, або зусилля скидання ниток зі зрізу.

Сминаемость – властивість матеріалу при вигині й стиску утворювати незникаючі складки.

Несминаемость – властивість матеріалів пручатися зминанню й відновлювати первісний стан після зняття зусилля, що викликає його вигин і зминання.

Явна прорубка – це повне руйнування нитки текстильного матеріалу у випадку влучення швейної голки при виконанні машинного рядка. Явна прорубка легко виявляється відразу ж після виконання рядка при її зовнішньому огляді. У результаті прорубки на поверхні матеріалу з'являється ворсистість, утворена ушкодженими або зруйнованими нитками, знижується міцність матеріалу на ділянці рядка.

Схована прорубка – часткове руйнування ниток текстильного матеріалу. Схована прорубка виявляється найчастіше  при експлуатації виробу в результаті механічних впливів і після їхнього прання.

У швейному виробництві передбачено підбирати голку й швейну нитку для виконання рядка на конкретному матеріалі. Незважаючи на це, ушкодження ниток матеріалу голкою швейної машини, особливо схована прорубка, зустрічається досить часто.

4. Порядок виконання роботи.

4.1. Визначення драпируемости матеріалу на приладі ЦНИИ шовку.

1. Підготувати одиничну пробу розміром 400±1 х 200±1 мм, вирізану в заданому напрямку (поздовжньому, поперечному або діагональному). Розмітити на пробі крапки проколу (1,2, 3, 4) за схемою, зазначеної на мал.4.1.

Зробити із тканини три складки так, щоб центральна складка була звернена до виконавця. Згідно мал. 4.2 наколоти пробу на голку (7) приладу ЦНИИ шовку. Щоб складка не розходилася, пробу стиснути на голці пробками 5 й 6.

Рис. 4.1. Схема розмітки крапок проколу на пробі

3.Закріпити пробу в штативі в підвішеному стані на 30 хв. (мал. 4.2).

Рис. 4.2. Схема приладу ЦНІІ шовку для визначення драпірувальності.

3. Виміряти відстань А між кутами нижнього краю з погрішністю до 1мм.

4. Обчислити коефіцієнт драпируемости К(%) по формулі:

КД = ((200-А). 100)/200              (4.1)

5. Результати змін та обчислень записати в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1. Результати вимірів й обчислень драпируемости на приладі ЦНІІ шовку.

Вид проби

Розмір А, мм

Коефіцієнт драпируемости, %

1

2

3

4.2. Визначення драпируемости матеріалу дисковим методом.

Дисковий метод дозволяє оцінити драпируемость матеріалу одночасно в різних напрямках. Цим методом драпируемость визначають на приладі, схема якого показана на мал. 4.3. Прилад складається зі столика 6, у центрі якого проходить стрижень 4, що переміщається у вертикальній площині. На верхньому кінці стрижня укріплений диск 2 діаметром 50±1 мм із голкою в центрі для закріплення проби 3, що у вихідному стані має форму кола діаметром 200±1 мм.

1.          Вирізати пробу діаметром 200±1 мм.

2.          Помістити папір 5 на столик приладу під диском.

3.          Зміцнити пробу 3 на диску 2.

4.          На пробу накласти другий диск (1) того ж діаметра, що й перший.

5.          Освітити прилад зверху пучком паралельних променів, завдяки чому на папері 5, поміщеної на столику приладу під диском, виходить проекція проби 3.

Похожие материалы

Информация о работе