Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Визначення крутки та укрутки пряжі та ниток", страница 2

Алюніт – стрічечки шириною 1 - 2 мм із алюмінієвої фольги з різнобарвними покриттями поліефірною плівкою.

Пластилекс – стрічечки з поліетиленової плівки, на які у вакуумі нанесений розпилений метал.

Меганит – металізовані нитки прямокутного перетину.

Крутка ниток визначається числом крутінь (витків) периферійного шару нитки на одиницю її довжини. При скручуванні волокна або нитки розташовуються по гвинтових лініях із заданим кутом крутіння. Чим більше кут крутіння (β, тим сильніше скручена нитка. При однаковому куті (β число крутінь на одиницю довжини товстої нитки менше, ніж тонкої (Рис. 1).

Малюнок 1 - Схема розгортання витків периферійного шару нитки

 Чим більше висота кроку h1 або h2. тим менше число крутінь К на одиницю довжини нитки діаметрами d1 й d2 (Рис. 1).

Ступінь скручування ниток різної лінійної щільності Т характеризується коефіцієнтом крутки (α). Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ він розраховується по формулі:

α =0,01 КТ                             (3.1).

де К- число крутінь на 1 метр нитци.

При постійному об'ємні масі нитки δн  коефіцієнт крутки α пропорційний тангенсу кута крутіння β. Кут кручення β є універсальною характеристикою крутки нитки будь-якої лінійної щільності Т и об'ємної маси. δн..

 Число крутінь К визначається по формулі:

K = 8911 tg β δн  Т                   (3.2),

tg=α/(89,6 dн)                              (3.3)

Залежно від призначення пряжі й комплексних ниток, а також властивостей складових їхніх волокон змінюється коефіцієнт крутки.

При пологій крутці нитка виходить менш міцною, але більш м'якою, при високій крутці - міцною й твердою. При дії радіальних напруг, що виникають у процесі скручування, волокна стискуються щільніше, діаметр нитки зменшується, тертя між волокнами більше, збільшується довжина запрягання волокон і разом із цим підвищується міцність пряжі. Збільшення коефіцієнта крутки й кута крутіння підвищує міцність пряжі до певної межі (критична крутка). Подальше скручування приводить до падіння міцності нитки внаслідок перенапруги розтягнутих круткою волокон.

По ступені крутки розрізняють нитки:

♦  пологої крутки (до 230 кр. / м). використовуються в трикотажному виробництві, а також при виробітку підкладкових і деяких видів платтяних тканин;

♦  середньої крутки - мусліни (від 230 до 900 кр. / м). застосовувані у виробництві платтяних тканин:

♦  високої крутки - крепи (150-2500 кр. /м). розширюють можливість одержання структурних ефектів тканин, характеризуються твердістю й пружністю, що знижує зминання  тканин.

Нитки (пряжа) бувають правої (Z) і лівої (S) крутки. У всіх ниток правої крутки, крім шовкових, напрямок витків кручення знизу нагору й ліворуч праворуч, а в ниток лівої крутки знизу нагору й праворуч ліворуч (Рис. 2).

Напрямок крутки швейних ниток впливає на процес утворення стібків на швейних машинах й обривність рядків при пошитті виробу. При зворотному ході голки нитка, заправлена в її вушко, відходить від голки й утворить петлю, у яку входить носик човника. У ниток лівої крутки петля відхиляється проти годинникової стрілки, а в ниток правої крутки за годинниковою стрілкою. У результаті цього петля повертається або на зустріч руху човника або по ходу його руху. При повороті петлі назустріч руху човника, імовірність того, що його носик пройде повз петлю менше, ніж при повороті петлі по ходу руху.

Малюнок 2 - Розташування витків у пряжі: а -правої крутки; б - лівої крутки.

Крім того грані вушка голки, впливаючи на нитку, зміщають витки крутки. Тому в процесі роботи машини відбувається розкручування ниток, що є однією з основних причин втрати їхньої міцності. Якщо напрямок руху швейної нитки збігається з напрямкам крутки, як спостерігається на машинах човникового стібка при використанні ниток крутки Z .., то відбувається незначне розкручування нитки (не перевищуюче 6 %). Нитки ж крутки S розкручуються дуже сильно (однокрутні на 25-30%). Тому  доцільно на машинах човникового стібка використати швейні нитки крутки Z. Товсті нитки розкручуються більше, ніж тонкі.

Під укруткой (L) розуміють укорочування довжини вихідної нитки в процесі скручування. Укрутка характеризується різницею між первісною довжиною нитки (l1) і після її крутіння (l2). Виражається укрутка в % від початкової довжини.

                             l1 -  l2

L--------- -100%(3.4)

          l1

а

або                L =----- 100(3.5)

L2 + a  

де. а - подовження нитки,  L2 - заправна довжина нитки.

При скручуванні нитки, у наслідкок утворення пружної й еластичної деформації виникає крутний момент, спрямований звичайно убік протилежному скручуванню. Це приводить до розкручування нитки й утворенню петель - сукрутин. Отримана нитка називається нерівномірною.