Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Аналіз складних і крупно-візерунчастих ткацьких переплетень", страница 2

Ворсові тканини мають на поверхні ворс із розрізаних волокон (розрізний ворс) або з нитяних петель (петельний ворс). Ворс можна одержати при розрізуванні ниток утоку (утково-ворсові тканини) або ниток основи (осново – ворсові тканини). Різновидом ворсових тканин є махрові тканини з петельними, частіше двостороннім ворсом з ниток основи.

Тканини з утоковим ворсом виробляє бавовняна промисловість. Ґрунт тканини утвориться корінний (ґрунтовий) основою Ок переплітаючим з корінним утоком Ук (мал. 20). Найчастіше використається полотняне переплетення. Ворсовий утік Ув з великою щільністю лягає довгими перекриттями, які потім розріжуться в процесі обробки. Таким переплетенням виробляють бавовняні тканини з ворсом висотою близько 1 мм, рівномірно розташованим по всій поверхні тканини (напівоксамит) і у вигляді рубчиків різної ширини (вельвет - корд, вельвет - рубчик).

Тканини з ворсом з основи виробляє шовкова промисловість. Для виробництва їх використають саморізблені верстати й верстати із прутками

Малюнок 20 Уточно-ворсові переплетення до й після розрізування ворсових ниток.

При утворенні двополотняного оксамиту дві корінні основи 0к1 й 0к2 (мал. 21) переплітаються кожна зі своїм утоком Ук1 і Ук2, створюючи два самостійних полотна. Ворсова основа Ов переходить із верхнього полотна в нижнє й назад, зв'язуючи полотна між собою. Ніж саморіз рухається між полотнами, розрізаючи нитки ворсової основи й розділяючи полотна на дві самостійні тканини.

Малюнок 21 Осново-ворсове переплетення, отримане двополотняним способом.

Прутковим способом одержують однополотняні ворсові тканини з розрізним або петельним ворсом (мал. 22). При підйомі ниток ворсової основи Ов у зев заставляється пруток П. Після того як утвориться петля з нитки ворсової основи, її закріплюють наступними  прокиданнями корінного утоку, потім прутоквитягується. Для одержання розрізного ворсу на кінці прутка є ніж. Розрізаючий петлі при витаскуванні прутка.

Малюнок 22 Осново-ворсове переплетення, отримане прутковим способом, до й після розрізування ворсу.

Для ворсової основи використають нитки з хімічних і вовняних волокон. Таким переплетенням виробляють тканини з ворсом з натуральний або штучний шовк висотою до 2 мм (оксамит), від 2 до 4 мм (плюш) і до 10 мм і більше (штучне хутро).

Завдяки ворсовому переплетенню можна одержати тканини з гарним зовнішнім виглядом, гарною зносостійкістю, тому що ворс стійкий до стирання й добре захищає тканину від зношування. Такі тканини характеризуються підвищеними теплозахисними властивостями.

Тканини, у яких на поверхні ворс розташований у вигляді рубчиків, необхідно розкроювати так, щоб рубчик на всіх деталях одягу мав один напрямок.

Махрові тканини мають на поверхні петлі з ниток різної висоти. Ці тканини добре убирають вологу; їх застосовують для рушників, купальних халатів й ін.

Ажурні тканини утворяться із двох систем ниток основи стоєвої Ос (мал. 23) і ажурної, або перев'язної, Оп - і однієї системи ниток утку. Нитки стоєвої системи служать ґрунтом, біля якого перевиваються нитки ажурної. Ажурні тканини дуже різноманітні; з ниток, що перевиваються, на їхній поверхні утворюються різні узори з одиничної та групової перевивкою


Малюнок 23 Структура ажурної тканини.

Тканини крупно-візерунчастих переплетень виробляють на ткацьких верстатах з жакардовими машинами, тому їх називають також жакардовими. Деякі тканини крупно-візерунчастих  переплетень мають більші рапорти. Число ниток різне, що переплітаються ,нитки основи в рапорті обмежується числом гачків жакардової машини й може досягати кілька сотень. Рапорт переплетення може повторюватися по ширині тканини кілька разів, але бувають малюнки, рапорт переплетення яких займає всю ширину тканини.

Рапорт переплетення по утку визначається числом карт, що регулюють підйом ниток основи, і в окремих випадках може складатися з декількох сотень, а іноді й тисяч ниток.

Візерунки, утворені на тканині цими переплетеннями, різноманітні за формою й складністю; різні орнаменти, квіткові композиції, портрети й ін. Вони можуть бути розділені на два підкласи – прості і складні (додаток 1).

Тканини простих крупно-візерунчастих переплетень утворяться з однієї основи й одного утоку. Такими переплетеннями виробляються деякі шовкові, бавовняні  й вовняні тканини для жіночих платтів, шовкові й напівшовкові підкладкові тканини, рушники, серветки, скатертини й ін.

Тканини складних крупно-візерунчастих переплетень мають візерунок, утворений з декількох систем ниток основи й утка. Серед них виділяють тканини дволицьові, двошарові й ворсові. Тканини складних крупно-візерунчастихпереплетень використають для виготовлення платтів, а також у якості меблевих і декоративних.

4.  Порядок виконання роботи.

1.  Визначити лицьову й виворітну сторони запропонованих зразків тканин.

2.  Визначити напрямок ниток основи й утка.

3.  Визначити клас, підклас і вид переплетення розглянутого зразка тканини, указати кількість систем ниток основи й утка.

4.  У висновку дати аналіз тканинам складних і крупно-візерунчастих переплетень, привести асортименти тканин, вироблених розглянутими класами переплетень (на підставі запропонованих, зразків ).