Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Аналіз простих ткацьких переплетень"

Страницы работы

Содержание работы

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра          основ виробництва та дизайну           

Інструктивно-методичні матеріали

до лабораторного заняття з теми:

“ Аналіз простих ткацьких переплетень ”

з дисципліни: __ ПП.05. МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

для студентів__ІІІ__курсу

___________6.010104 Професійна освіта (Технологія виробів легкої  

                                    промисловості)__________________________

(код та назва напряму (спеціальності) підготовки

Розроблені: кандидат педагогічних наук, доцент Борисова Тетяна Миколаївна

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)


Мета роботи: ознайомиться з основними операціями ткацтва, будовою й класифікацією тканин. Вивчити методи аналізу ткацьких переплетень на прикладі тканин простих переплетень.

Література: [1, с. 54-61; 2, с. 90 - 98.]

1. Питання для підготовки до роботи.

1. Операції підготовки ниток до ткацтва.

2.  Процес утворення тканини.

3.  Класифікація тканин.

4.  Рапорт переплетень тканини.

5.  Види полів у переплетенні.

6.  Величина зрушення, що будує діагональ.

7.Відмінна риса тканин простих переплетень.

8.  Тканини полотняного переплетення.

9.  Тканини саржевого переплетення.

10. Тканини атласного (сатинового) переплетення.

2.Завдання для виконання лабораторної роботи.

1.  Органолептично визначити до асортиментів яких тканин відносяться дані зразки.

2.  Визначити лицьову й виворітну сторону тканини.

3.  Визначити напрямок ниток основи й утка.

4.  Проаналізувати переплетення й замалювати їх.

5.  Указати на малюнках рапорт по основі по й утчу, вид переплетень й їхній клас

3. Загальні відомості.

Тканина – текстильний матеріал, утворений у результаті взаємного переплетення систем ниток основи (поздовжніх ниток) з нитками утоку (поперечними нитками) у процесі ткацтва.

Перед процесом ткацтва нитки основи піддаються перемотуванню, снуванню, шлихтованию, проборке (або прив'язуванню), а нитки утоку – перемотуванню, зволоженню або емульсуванню.

Мета перемотування – збільшення довжини нитки ( з одночасним очищенням від сміття).

Мета снування – одержання основи, тобто паралельно розташованих ниток рівної довжини, навитих на загальне циліндричне пакування із фланцями.

Мета шлихтования – зменшити обривність ниток за рахунок нанесення на них тонкого шару клейкої речовини.

Проборка – операція підготовки до роботи ткацького верстата шляхом заправлення ниток у його робочі органи.

Мета ткацтва – виготовлення  тканини.

Малюнок 1 Схема роботи ткацького верстата.


На ткацькому верстаті (мал. 1) нитки основи (2), змотуючись із новоя (1), обгинають скало (3), проходять через ламели основонаблюдателя (4), що зупиняє ткацький верстат при обриві нитки, і направляються в ремізки (5.6). Кожна ремізка складається із двох планок, з'єднаних галевами, що мають по середині круглі вічка для просмикування ниток основи. При підйомі однієї ремізки й опусканні іншої утвориться зев, у якому прокладаються човником (14) нитка утоку. За допомогою берда (8), закріпленого в батані, що робить зворотно-поступальні рухи, нитка утоку притискається до опушки тканини по лінії А-Б.

Бердо відходить у зворотному напрямку, ремізки міняються

місцями: верхня опускається вниз, а нижня піднімається нагору. Знову утвориться зев, у якому прокладається наступна нитка утоку. Напрацьована тканина обгинає грудницю (10), вальян (11), що переміщає тканину, що направляє валик (12) і намотується на товарний валик (13).

Залежно від способу прокладання нитки утоку в зев розрізняють верстати човникові й без човникові; від способу зміни утоку – механічні й автоматичні; від виду зевообразуючого механізму – ексцентрикові, кареточні й жаккардові; від числа човників – одночовникові й багаточовникові.

Одна з основних характеристик будови тканин – вид переплетень, що визначає взаємне розташування й зв'язок між собою ниток основи й утка, а також зовнішній вигляд і властивості тканини.

Закінчений малюнок ткацького переплетення тканини називається рапортом. Рапорт переплетення – найменше число ниток, що утворять закінчений малюнок переплетення: розрізняють рапорт по основі Rо і рапорт по утку  Rу.

Побудова ткацьких переплетень ведеться в системі прямокутних координат. У теорії ткацьких переплетень, розробленої М.Н. Нікітіним і прийнятої в якості стандартної, для кожного переплетення може бути знайдена його діагональ, що будує, що складається з основних одиночних перекриттів, від яких ведеться подальший відлік при побудові плетіння. Для умовної позначки переплетення  використається формула рівняння прямої:

Похожие материалы

Информация о работе