Процес утворення стібків та строчок, страница 7


деталей верха розігрівається незначно (до температури 12073 на відміну від температури 160 - 170°3 при використанні традиційних видів устаткування).

З нетермопластичньїх клейових матеріалів у швейній промисловості застосовуються матеріали типу лейкопластирів (у виді крайок для запобігання від розтягання зрізів деталей одягу з длинноворсо-вого хутра). Для нумерації деталей криючи використовують спеціальний клейовий папір.

Виходячи з загальних умов експлуатації одягу і призначення швів до клейових з'єднань пред'яв­ляються наступні основні вимоги.

Прочность клейових з'єднань характеризується двома показниками - межею міцності при зрушенні й опором розшаровуванню. За даними ЦНИИШП, межа міцності клейових швів при зрушенні значно перевершує межа міцності при зрушенні ниткових швів (скріплення бортових прокладок, про­кладок по низі рукавів і виробу, у нижньому комірі, у шліці, внутрішніх країв подбортов). Найбільш значимий вплив на міцність склеювання роблять наступні фактори: коефіцієнт заповнення поверхні тканини, %;

-  температура нагрівання верхньої подушки преса, ?3; тривалість пресування, з;

-  тиск подушок преса, Па; зволоження тканин, %;

-  тривалість фіксації клейового шва, з; волокнистий склад тканин.

Зластичность и гибкость клейових з'єднань важлива для більшості крайових швів. Твердість з'єднань залежить не тільки від властивостей самого клею, але і від товщини шаруючи клеячи, від твердості самих прокладочньїх матеріалів, структури клейового покриття.

Водостойкость клейових з'єднань визначається стійкістю до води і кип'ятіння в мильно-содовому розчині. Стійкими до кип'ятіння є шви, виконані з застосуванням поливинилхлоридного клея­чи (ПВХ) і полизтилена високого тиску (ПВД). Однак ці з'єднання дають високу твердість. Тому полі­етиленовий клей використовують тільки для нанесення на деталі прокладок чоловічих сорочок, а ПВХ -при виготовленні погонів, петлиць і т.п.

Устойчивость к химической чистке важливо враховувати для клейових з'єд­нань, використовуваних у верхньому одязі (пальто, костюми). Сополиамидьі (П-54, П-548) стійкі до всіх органічних розчинників. Клейові шви, виконані з використанням прокладочньїх матеріалів з поліетиле­новим покриттям, стійкі до дії хлористих розчинників, а при дії бензину (уайтспирита) відбувається їх­нє розшаровування.

Усі клейові з'єднання відрізняються гарної морозостойкостью.

Старенне клейових з'єднань - зміна їхніх властивостей під дією атмосферних умов (сонячне світло, кисень, повітря, волога, зміни температури), у результаті чого вони стають твердими, тендітни­ми, втрачають еластичність і міцність. Термін старіння поліамідних клеїв 3-5 років, що відповідає те­рміну носки верхнього одягу.

Переваги клейових з'єднань:                                      Недоліки:

застосування рівнобіжних методів об-         -    не всі матеріали можуть оброблятися

робки деталей і вузлів,                              клейовим способом,

підвищення продуктивності праці,       -    підвищена твердість з'єднання,

поліпшення якості, зниження собівар- -    низька міцність швів, що працюють на

тості виробу,                                                   розшаровування,

-  збереження форми в процесі експлуа- -    вьіступание клеячи на лицьову повер-тації,        хню і відшарування клейового матері-

-  можливість механізації й автоматизації      алу при  порушенні  режимів і  умов процесу.                                      експлуатації.

Види клейових швів, застосовуваних при виготовленні одягу

Клейові з'єднання виконують в основному трьома видами швів (таблиця 1): сполучним по повер­хні (накладним з відкритими зрізами), вподгибку з відкритим зрізом і вподгибку з закритими зрізами. Клейові шви при виготовленні одягу застосовують у тих випадках, деталі, що коли скріплюються, при


носку одягу сприймають навантаження, спрямовані на зрушення, чи піддаються незначним наванта­женням.

Особливості технології одягу з застосуванням клейових матеріалів

Існує три основних напрямки в застосуванні клейових матеріалів при виготовленні одягу: