Процес утворення стібків та строчок, страница 10

Таблиця 1 - Види клейових швів

Вид шва

Графічне зображення і схе­ма шва

Вид клейового матеріалу

Сполучний по поверхні (накладної с відкритими зрізами)

Термоклеевой прокладочньїй із крапковим регулярним чи нере­гулярним клейовим покриттям

Вподгибку

с відкритим

зрізом

Термоклеевой прокладочньїй, термоклеевой кромочньїй, кле­йова плівка, клейова павутинка, липка стрічка, клейова нитка

Вподгибку

с закритими

зрізами

Клейова нитка, клейова павутин­ка, клейова плівка

Таблиця 2 - Режими пресування при використанні клейової павутинки

Параметри пресування

Пальто

Костюм

Температура поверхні, що пресує, ?

150-160

140-150

Тиск, МПа

0,04 - 0,05

0,03 - 0,04

Час пресування, с

20-25

15-20

Зволоження, %

40-50

40


т-45

Тема 1.9 Зварювальні з'єднання деталей одягу (2 год.)

План лекції:

1.  Механізм утворення зварених з'єднань.

2.  Види зварювання, застосовувані при виготовленні одягу.

3.  Види зварених швів, застосовувані при виготовленні одягу.

4.  Область застосування зварених з'єднань при виготовленні одягу.

Розвиток виробництва одягу, поліпшення її асортименту і збільшення обсягів випуску тісно зв'язано зі збільшенням частки синтетичних волокон у сировинному балансі. Хімічні волокна в загальному ба­лансі світового виробництва волокон усіх видів складають 48,2 %, з них 37,3 % - синтетичні волокна, головним чином поліефірні, поліамідні і полиакрилонитрильние.

Однієї з особливостей синтетичних волокон, і полімерів узагалі, є їх термопластичность. На викори­станні цієї властивості заснований спосіб безниткового з'єднання деталей одягу - зварювання.

Механізм утворення зварених з'єднань

Зварювання - процес нероз'ємного з'єднання твердих тіл шляхом їхньої місцевої сплавки, у резуль­таті чого виникають прямі зв'язки між молекулами що з'єднуються тел.

Дотепер немає однозначних представлень про механізм утворення зварених з'єднань. Процес зварювання порозумівається трьома стадіями:

підведення і перетворення енергії, що забезпечує активацію поверхонь, що зварюються; взаємодія активованих поверхонь, що зварюються, при контакті їхній один з одним; формування структури матеріалу в зоні контакту. У процесі активації, що досягається за рахунок поглинання і перетворення енергії, підвищується ру­хливість атомів, бічних груп і сегментів молекулярних ланцюгів. Зварювання відбувається після досяг­нення щільного контакту, достатнього для прояву сил межмолекулярного взаємодії.

Остання стадія утворення зварених з'єднань - формування надмолекулярної структури в зоні конта­кту. Для того, щоб наблизити фізико-механічні властивості звареного шва до властивостей основного матеріалу, необхідно забезпечити у шві надмолекулярні структури, характерні для вихідного матеріалу. Характер надмолекулярних структур залежить від властивостей полімеру і від умов, у яких відбувається формування структур.

В основі зварювання термопластов лежить аутогезия, тобто здатність двох приведених у зіткнення поверхонь того самого речовини утворювати міцний зв'язок, що перешкоджає їх поділу по місцеві кон­такту (аутогезия є часткою случаємо адгезії).

Види зварювання, застосовувані при виготовленні одягу

З усього різноманіття способів зварювання у швейному виробництві знаходять застосування три: термоконтактнЬй з використанням нагрівального інструмента, високочастотний і ультразвуковий з ге­нерацією тепла в матеріалах, що зварюються.