Освітньо-кваліфікаційна характеристика вищої освіти за професійним спрямуванням 0101 Педагогічна освіта. Варіативна частина. Спеціальність: 7.010103 «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання». Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст, страница 8

Гуманізм вчителя. Працюючи з людиною, яка розвивається, вчитель повинен бути переконаний у гідності кожного учня, у необхідності для нього потреби у вільному виборі, самовдосконаленні, відповідальності за свої вчинки, а отже має бути налаштований на допомогу учневі пізнавати себе як особистість і здійснити себе як особистість.

Повага до загальнолюдських цінностей і почуття національної гідності й честі. Усвідомлюючи себе суб'єктом соціуму, гуманістом, який сприймав людину як вишу цінність, випускник мусить мати повагу до культурних надбань інших народів й почуття патріотизму, яке спирається на глибоку повагу до історії свого народу, його багатовікової культури.

Всебічний розвиток, загальна культура. Розвиток особистості учня як головна мета педагогічної діяльності можливий за умови духовного багатства, інтелігентності, загальної культури самого педагога, що завжди відрізняло його з інших професій і є особливо актуальним сьогодні. Виявом загальної культури і прагнення до самовдосконалення є орієнтація на духовні цінності у цьому процесі.

Моральна досконалість. Зважаючи на вирішальну роль особистості вчителя у моральному впливові на учня, формуванні у школярів морально значущої орієнтації, норм співжиття з людьми у суспільстві, слід вимагати, щоб випускник засвідчував моральну досконалість, етику повсякденної поведінки і педагогічний такт, усвідомлював відповідальність за наслідки свого впливу і толерантність у ставленні до оточуючих, самовладання і терпіння заради прогресивних змін у особистості вихованця.

Наукова ерудиція. Глибина знань з предмету повинна поєднуватися з розвиненою пізнавальною активністю, креативністю, здатністю до інноваційного мислення, що звільнить у подальшому від штампів, формалізму і спонукатиме бути відкритим до нових технологій, професійного розвитку. У зв'язку із цим слід поставити високі вимоги до мовлення вчителя як виразника його думки, його грамотності, точності і виразності.

Педагогічний оптимізм. Визначені вимоги до особистості вчителя повинні втілюватися в його позиції за умови сформованого педагогічного оптимізму як віри у сили виховного впливу, у власні можливості і можливості учня. Це забезпечує активність професійної діяльності випускника, створює підставу для його вимогливості до себе й учнів.

Рівень професійної готовності вчителя визначається також рівнем розвитку його знань, педагогічних здібностей, професійних вмінь і навичок.

8. Гарантійне забезпечення освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки спеціаліста

Підготовка спеціаліста забезпечується науково-педагогічними кадрами, які мають, як правило, освіту, відповідну профілям навчальних дисциплін і систематично займаються науковою і науково-методичною діяльність.

Викладачі дисциплін професійної та методичної підготовки, як правило мають науковий ступінь або вчене звання і витримується норма: докторів наук, професорів - не менш 20 %; кандидатів наук, доцентів не менше 85 %.

Підготовка спеціалістів забезпечується навчально-методичною документацією з усіх видів навчальних занять, доступом кожного студента до бібліотечних фондів і баз даних відповідно до повного переліку дисциплін навчального плану, наявністю методичних посібників і рекомендацій для проведення практикумів і підготовки курсових робіт.

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка має матеріальну базу, що відповідає діючим санітарно-технічним нормам і забезпечує проведення всіх видів підготовки і науково-дослідної роботи студентів.

9. Державна (кваліфікаційна) атестація якості підготовки спеціаліста в університеті

Підсумкова державна атестація проводиться у вигляді державних екзаменів, які своєю метою мають з'ясувати рівень підготовки спеціаліста до виконання професійних завдань, передбачених відповідними стандартами вищої освіти.

Державні екзамени проводиться як комплексна перевірка знань і вмінь випускників з дисциплін, передбачених навчальним планом.

Порядок проведення програми державних екзаменів визначається університетом на основі нормативних і методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України і діючих стандартів вищої освіти.