Натуральні волокна рослинного та тваринного походження. Хімічні волокна

Лекція №2

НАТУРАЛЬНІ ВОЛОКНА РОСЛИННОГО ТА ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ. ХІМІЧНІ ВОЛОКНА

План:

1.  Бавовна. Поняття про бавовну-сировину та бавовняне волокно. Будова і властивості волокна.

2.  Льон та його види. Будова і властивості льону.

3.  Вовна. Види вовни. Будова, властивості і застосування вовняного волокна.

4.  Шовк. Загальні відомості про одержання шовку-сирцю. Будова і властивості шовку.

5.  Азбест. Види азбесту. Будова і властивості волокон азбесту.

6.  Штучні волокна. Сировина для їх одержання. Будова і властивості віскозних, ацетатних та мідноаміачних волокон.

7.  Синтетичні волокна. Будова і властивості синтетичних волокон, їх переваги і недоліки. Мінеральні волокна.

Література:

Основна

1. Лазур К.Р. Швейне матеріалознавство / Лазур К.Р. – Л.: Світ, 2003 р.

2. Матвієвич В.І. Матеріалознавство швейного виробництва / Матвієвич В.І. − Ужгород, 2005. − 70 с.

3. Патлашенко О.А. Матеріалознавство швейного виробництва / Патлашенко О.А. – К.: 2003 р.

Додаткова

1. Козлова Т.В. Моделювання і художнє оформлення жіночого і дитячого одягу / Козлова Т.В., Ритвінська Л.П., Тимашова З.Н.. – М. Легкопромбитіздат, 1990 р.

2. Бузов Б.А. Лабораторный практикум по материаловедению швейного производства. Учеб. пособие для высших учеб. заведений легкой промышленности / Бузов Б.А., Пажидаев Н.Н.

3. Міщенко Г.І. Технологія ремонту швейних виробів / Г.І. Міщенко, Г.П. Базюк. – К.: Техніка 1991 р.

4. Першина Л.Ф. Технологія швейного виробництва / Першина Л.Ф., С.В. Петрова. – М.: Легпромбутіздат, 1991 р.

5. Порецька Є.Я. Технологія виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу / Порецька Є.Я.  – К.: Вища школа, 1992 р.

6. Радкевич В.О. Матеріалознавство швейного виробництва: Лабораторно-практичні роботи / Радкевич В.О. – К.: 1995 р.

Бавовна дуже давня культурна рослина. Перші повідомлення про нього відносяться до часів виникнення землеробства в Індії, Єгипті, Китаї, Америці. Порівняно недавно при розкопках стародавніх міст у Середній Азії знайшли унікальну знахідку – залишки тканини, нитки якої містили волокна коротковолокнистих сортів бавовни. Ця тканина була виготовлена приблизно 4000 років тому.

По своїй природі бавовна – багаторічна рослина, але при наявності морозних періодів у районах вирощування бавовни він культивується тільки як однорічна культура.

По зовнішньому вигляду рослина бавовни являє собою добре розгалужений кущ висотою близько 0,7 – 1,5 м. Кущ складається із головного вертикального стовбура, від якого відходять ростові і плодові гілки. На гілках знаходяться листя і квітки, а з квітів дозрівають коробочки бавовни.

Бавовна є найважливішою сировиною для текстильної промисловості. По технічній термінології волокна бавовни разом з насінням називаються бавовною-сировиною – 1/3 маси бавовни-сировини складають , 2/3 – насіння. Волокно бавовни являє собою одну рослинну клітину, яка розвивається з клітин шкіра насіння.

Будова волокна залежить від ступеня їх стиглості. Під мікроскопом нестиглі (мертві) волокна бавовни – сплющені, стрічковидні, з тонкими стінками і широким каналом всередині.

Бавовняне волокно являє собою тонкостінну трубочку з каналом всередині. Волокно закручене навколо своєї осі.

Поперечний зріз волокна має різноманітну форму.

1.  Цілком нестигле волокно (мертве).

2.  Недозріле волокно – сплющений стрічковий тип.

3.  Середньостигле волокно – бобовидний тип.

4.  Стигле волокно – круглий тип або еліпсовидний тип.

Стиглість характеризується відношенням зовнішнього діаметру D до внутрішнього d і змінюється від 0 до 5.

Всі волокна умовно поділені на два ступені стиглості з інтервалом 0,5. На початку дозрівання волокон відношення D/d = 1,05. Коефіцієнт стиглості такого волокна  взято за 0. У повність дозрілого волокна це відношення дорівнює 5.

Недозрілі волокна відрізняються малою міцністю , непридатні для прядіння. Найбільш придатним для текстильної переробки є волокно зі ступінню стиглості 2,5 – 3,5.

Для бавовни характерні відносно висока міцність (17-38 сН/текс), теплостійкість (130-140^оС), середня гігроскопічність (18-20%) і мала доля пружності деформації, внаслідок чого вироби із бавовни дуже мнуться.

По хімічному складу бавовна являє собою майже чисту целюлозу (С₆Н₁₀О₅). Стигле волокно бавовни на 95-96%складається з целюлози і на 4-5% із домішок – жирових, воскоподібних, мінеральних.

Довжина іі товщина волокон залежить від сорту бавовни. Середній діаметр поперечного перерізу волокон становить 15-20 мкм.

Колір волокна білий, злегка кремовий.

Гігроскопічність бавовни достатньо висока. При нормальних умовах (20^оС і відносна вологість повітря 65%) стиглі волокна містять 8-9% вологи.

Бавовна швидко вбирає вологість і швидко її віддає, тобто швидко висихає. Бавовна некислотостійка, холодні їдкі луги викликають набухання волокон, зникає звивистість, поверхня стає гладкою, виникає шовковистий блиск, підвищується міцність.