Загальна характеристика машин ланцюгового стібка. Властивості та принцип утворення різних видів ланцюгових строчок, страница 2

Утворення однониткового ланцюжкового стібка полягає в тому, що в кожну попередню петлю вводиться наступна петля нитки, тому строчка легко розпускається. Якщо потягти за кінець А нитки (рис. 3.2, б), вся строчка розпуститься. Строчка з лицевого боку має вид човникового стібка, знизу – вигляд ряду ланцюжків (рис. 3.2).

Застосовують машини із обертальними та коливальними петельниками. В процесі утворення однониткового стібка з обертальним петельником беруть участь такі механізми та вузли (рис. 3.3): петельник, голка, ниткоподавач, нитконапрямляч, рейка та лапка.

Нитку А заправляють між шайбами 1 регулятора натягу рейки, далі проводять через нитконапрямлячі 2, ниткоподавач 3 та у вушко голки 4.

Тканину, покладену на голкову пластину, притискають лапкою. Голка 4, переміщаючись вниз, проколює тканину і проводить через неї верхню нитку А. Піднімаючись із нижнього положення на 2-2,5 мм вона утворює петлю К із нитки (рис. 3.3,а). Петельник 5, здійснюючи рівномірне обертання (проти годинникової стрілки) підходить носиком до петлі К та захоплює її. Після виходу голки із тканини рейка піднімається та переміщує тканину на довжину стібка. В момент пересування тканини петля К подовжується (рис. 3.3, б), зісковзує з носика на стебло 6.

При повороті петельника 5 на 90° хвостовик Р переводить коротку сторону петлі К на передню стінку (рис. 3.3, в), запобігаючи намотуванню її на стержень петельника. Розширена петля, розміщена на петельнику займає зручне положення для вводу в неї наступної петлі. Повернувшись на повний оберт, петельник 5 підходить знову своїм носиком до голки і захоплює заново створену петлю (рис. 3.3,г). Нова петля вводиться петельником всередину першої, і тільки після цього попередня петля зісковзує із петельника (рис. 3.3, д). Затягування ланцюгового стібка відбувається при пересуванні тканини. Потім процес повторюється.

Для забезпечення подачі нитки служить ниткоподавач З, який у багатьох машинах працює від голковода. Переміщуючись у верхнє положення, ниткоподавач змотує нитку з котушки для утворення наступного стібка. Величина переміщення ниткоподавача 3 (рис. 3.3,г) залежить від довжини ходу голковода, а величина поданої нитки – від положення вушка а нитконапрямляча 2, закріпленого в корпусі головки машини. Якщо нитконапрямлячі 2 змістити вгору, до верхнього положення ниткоподавача 3, то довжина нитки, що подається, буде зменшуватися.

Необхідно пам'ятати, що ланцюговий стібок створює запас ниток, так як переплетення ниток відбувається знизу тканин шляхом проведення однієї петлі в іншу, що і є причиною підвищеного розтягування строчки. Ланцюгова строчка має більшу міцність на розрив шва. Довжина нитки, що утворює стібок, має меншу кількість перегинів, тому міцність краща на довший час.

Однією з переваг машин ланцюгового стібка в порівнянні із човниковими є можливість застосування більш тонких ниток.

Двохниткова ланцюжкова строчка зверху представляє собою дві штрихові лінії, знизу – ланцюжок, який складається із трьох ниток (рис. 3.4). Знизу строчка виходить опуклою, через що утворюється потовщення шва. Щоб уникнути цього, нижню нитку (нитку петельника) беруть тоншою, ніж верхню, або замість нитки застосовують пряжу.

Двохниткова ланцюжкова строчка в два рази еластичніше човникової. В поздовжньому напрямі вона може розтягуватись на 30-35 %. Таку строчку застосовують тоді, коли потрібна висока еластичність шва (наприклад, вистьобування ватяних прокладок, зшивання бокових зрізів і зрізів рукавів чоловічих сорочок, зшивання середніх зрізів брюк, обробка трикотажних деталей і виробів, виготовлення петель тощо).

Строчку двохниткового ланцюжкового стібка легко розпустити. Для цього із останньої петлі потрібно вийняти кінець нитки петельника і потягти за нього; верхню нитку витягують окремо. При обриві верхньої нитки в середині строчки розпустити її від місця обриву важко. Витрата ниток на таку строчку в 2 - З рази більше, ніж на човникову.