Завдання для підготовки до заняття: підготувати відповіді на запитання, та конспект доповіді по темі заняття, скласти словник ергономічних понять, опанувати їх сутність, підготуватися до експрес-опитування по змісту теми.
Контрольні запитання за темою
1. Назвіть засоби створення композиції.
2. Контраст виражається через ...
3. Дайте визначення нюансу як засобу композиційного вирішення.
4. Модулем у композиції визначають ...
5. Ритм як засіб формотворення.
6. Охарактеризуйте метричний порядок та його види.
7. Охарактеризуйте дзеркальну симетрію та наведіть приклади її застосування.
8. Поясніть сутність осьової симетрії, наведіть приклади її реалізації.
9. Охарактеризуйте особливості утворення центральної композиції, наведіть приклади.
10. Розкрийте особливості побудови гвинтової симетрії.
11. Назвіть засоби створення динамічної композиції.
12. Охарактеризуйте поняття композиційної рівноваги.
Доповіді по тематиці заняття
1. Сутність та завдання технічної естетики.
2. Етапи проектування промислових виробів.
3. Дизайн і ергономіка виробничого середовища.
4. Ергодизайн.
5. Закони композиції, їх сутність та застосування у художньому конструювання декоративних виробів.
Література
[1, с. 5-6]; [8, с. 95-102]; [9, с. 162-168]; [18, с. 196-201]; [30, с. 317-326].
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ
Місце і значення педагогічної ергономіки у процесі трудового навчання
Опорні теоретичні відомості
В наш час ергономічні дослідження охоплюють все ширше коло виробничих, наукових, навчальних, побутових, інформаційних та інших видів людської діяльності. Педагогічна ергономіка як молодий напрям ергономічної науки знаходиться на етапі інтенсивного розвитку. Науковці вбачають в цьому можливість реалізації нового підходу до вдосконалення освітньої галузі. Ще видатні педагоги радянських часів П.П. Блонський, Н.К. Крупська, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, С.Т. Шатський використовували основи ергономічної науки як структурний компонент наукової організації праці в школі.
Наприкінці ХІХ століття у ряді держав Європи було введено ручну працю в загальноосвітніх школах. Головним мотивом запровадження трудової школи була підготовка підростаючого покоління до виробничої праці та вибору професії. У змісті трудового навчання спершу домінувала ручна праця, адже саме на ручній праці базувалося дрібне товаровиробництво ХІХ століття. Очевидним був низький рівень трудової шкільної підготовки того часу, яка мала забезпечувати потреби дрібної промисловості в робочій силі. Для підняття трудового навчання до рівня професійної підготовки необхідні були кваліфіковані викладацькі кадри та реформування змісту освіти.
Проти ремісничого характеру трудового навчання, що не залишає місця творчості, самодіяльності, розумовому, фізичному та моральному розвитку особистості учня, виступали відомі педагоги ХІХ століття В.П. Вахтеров, А.І. Вержбицький, М.О. Корф, П.Ф. Лесгафт, Т.Г. Лубенець, Я.Ф. Чепіга, В.В. Юркевич. Передові педагоги України на межі ХІХ–ХХ століть не сприйняли офіційну програму ручної праці, підготовлену К.Ю. Цирулем, і розробляли власні програми, які враховували як специфіку життя українського суспільства, на той час переважно сільського, так і передові досягнення світової педагогічної думки. Взагалі, перші програми ручної праці для загальноосвітніх навчальних закладів були досить напруженими. Перелік робіт та предметів праці учнів був досить складним.
У 1889 році у Одесі було видано перший методичний посібник з ручної праці – „Методика ручного труда по системе Соломона” (автор В.Г. Фармаковський). У посібнику розглядалися загальні питання організації ручної праці, зокрема рекомендувалося поступово ускладнювати заняття, використовувати на перших порах прості інструменти і м’які породи дерева, виготовляти прості вироби. Ці питання відносяться до фізіологічних аспектів організації праці учнів. Однак, питання про наукову організацію праці у школі в ті часи ще навіть не поставало, адже наука про закони праці знаходилась тоді лише на етапі свого становлення.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.