Безпека на підприємстві. Вимоги до виробничого устаткування. Протипожежні заходи. Надання першої допомоги постраждалому, страница 2

Стілець має бути встановлений точно навпроти голководія машини.

Робітниця має сидіти прямо, так, щоб її корпус був віддалений від краю стола на 10-15см, а відстань від очей до оброблюваної деталі приблизно дорівнювала 30 см.

Кисті рук мають лежати на платформі машини у стійкому положенні, лікті — на одному рівні із столом (мал. З, в). Ступні ніг мають бути встановлені таким чином: праву ногу трохи виставлено уперед, а ліву розміщено ближче до переднього краю педалі.

Для створення оптимальної робочої пози «стоячи» необхідно, щоб висота робочої поверхні столу відповідала зросту працюючого.

Номер зони

Розмір робочої зони, см

У горизонтальній площині

У вертикальній площині

20\24

66.72

110\135

137\155

20\24

30\33,5

48\55

-

140\155

110\135

68\78

72\80

68\78

126\140

73\80

43\50

* У  чисельнику  подано  розміри  робочих  зон  для  жінок  ростом 159см, а в знаменнику — для чоловіків ростом 168см.

Зріст   працюючого,   см      до 155      156...164  понад 165

Висота робочої поверхні

стола, см                                  100              105           110


Мал.3 Розміри зон діяльності у горизонтальній (а) і вертикальній (б) площинах (робота сидячи та стоячи ) для робітників середнього зросту

Якщо зріст працюючого менший від 164см, рекомендуеться використовувати підставку для ніг.

Передній край педалі швейної машини має знаходитися на висоті 220мм від підлоги, а кут нахилу має становити 220мм (див. мал. 1, в). Відстань від переднього краю педалі до заднього краю сидіння стільця (по горизонталі) не повинна перевищувати 650мм.

Для економії руху і зниження м'язової напруги деталі крою, напівфабрикати і готові вироби слід розміщувати у зонах оптимальної досяжності (мал. 3).

На робочому місці мають знаходитися лише ті інструменти, які необхідні для виконання даної операції, і суворо у визначеному місці. Для запобігання стомлюваності органів зору деталі слід розміщувати в певній зоні огляду.

3. Протипожежні заходи.

Пожежна охорона. Цехи швейних підприємств відносяться до пожежонебезпечних виробництв, оскільки оброблювані тут матеріали легко займаються.

Основними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем; незадовільний стан електротехнічних пристроїв і недотримання правил їх експлуатації; несправність виробничого обладнання і порушення режимів технологічних процесів; несправність опалювальних приладів та порушення правил пожежної безпеки при їх експлуатації.До завдань пожежної профілактики входять: обладнання цехів засобами гасіння пожеж (вогнегасники, пожежні крани тощо) і утримання їх у постійній готовності; вивільнення коридорів, сходових кліток від захаращення; оперативне від микання дверей (пожежних виходів); наявність планів евакуації людей при пожежі. На всіх швейних підприємствах створюються добровільні пожежні дружини (ДПД). Члени пожежних дружин повинні вміти користуватися засобами гасіння пожежі: пінними та сухими вогнегасниками, а також піском.

У випадку пожежі необхідно всі машини та апарати зупинити, вимкнути притоково-витяжну вентиляцію, припинити подачу електроенергії в цех; про пожежу, що виникла, негайно повідомити міським телефоном 01 та електронною пожежною сигналізацією (ЕПС); вжити всіх заходів, щоб не допустити розповсюдження пожежі до прибуття пожежної команди; вивести людей з приміщення, що загорілося, за планом евакуації

4.Надання першої допомоги постраждалому.

Рятування життя людини, яка потрапила під дію електрич його струму, здійснюється у два етапи: вивільнення потерпілого з- під впливу струму і надання йому першої допомоги.

Звільнити потерпілого від впливу електричного струму можна кількома способами. Найпростіший спосіб – вимкнути відповідну частну електроустановки, а якщо вимикач знаходиться далеко, то можна перерізати проводи, відтягнути потерпілого від струмоведучої частини чи відкинути провід, що лежить на ньому. Перерізати проводи можна лише інструментом із заізольованими рукоятками, причому слід перерізати кожен провід окремо. Для відкидання провода можна скористатися сухою дерев яною палицею, дошкою або іншими предметами, що не проводять струм. Після вивільнення потерпілого з-під впливу струму слід терміново надати йому першу допомогу. Якщо він знаходиться у свідомому стані, але до цього був непритомний, йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря; якщо швидкий приїзд лікаря неможливий слід негайно доставити потерпілого до лікувального закладу.Якщо потерпілий втратив свідомість, але ще дихає, необхідно зручно покласти його на рівну м'яку підстилку, вивільнити від одягу, що стискає, забезпечити надходження свіжого повітоя дати понюхати нашатирного спирту, оббризкати обличчя водою, розтерти й зігріти тіло. Якщо потерпілий дихає рідко й судомно, то слід розпочати масаж серця і штучне дихання.

Людину, що повернулася до свідомості, необхідно зігріти напоїти теплим чаєм, дати 15...20 крапель настойки кореню валеріани.

У всіх випадках ураження електричним струмом незалежно від стану потерпілого виклик лікаря є обов'язковим