Ринкові засади господарства. Товарне виробництво, страница 6

На величину вартості товару основним чином впливають слідкуючі фактори:

—  продуктивність праці — це кількість продукції, вироблена за оди­ницю часу. Зі зростанням продуктивності праці в кожній одиниці продукції втілюється менше праці, кількість виробів збільшується. Вартість окремо взятого продукту зменшується, але вартість усієї продукції разом є незмінною (за робочий день, наприклад);

—  інтенсивність праці — це затрати праці (зусиль) за одиницю часу. Підвищення інтенсивності або напруженості праці означає більшу віддачу енергії трудівника на роботі, а це створює і більшу вартість. За один і той же період інтенсивна праця забезпечує приріст кількості і за­гальної вартості продукції, що рівноцінна продовженню робочого дня. Але вартість одиниці продукції при цьому залишається незмінною;

—   складність праці означає, що для її виконання необхідна відповідна підготовка, затрата часу і коштів на освіту, кваліфікацію тощо. Зате складна праця у порівнянні з простою за одиницю часу створює більшу вартість, забезпечує високу якість і конкурентоздатність продукції.

    З розвитком сучасного виробництва у процесі праці відбуваються глибокі зміни. На перший план виходить формування всебічно розви­неної особистості людини. Це відповідає природі соціальної ринкової економіки. Тому й товар наповнюється новим змістом, збагачується його характеристики. Виробництво товарів повинно бути екологічно чистим, гуманістичним, ергономічним і т. д., що є необхідним для гар­монійного розвитку працівника. Звідси і категорія вартості набуває нових рис, акумулює, зокрема, інноваційність, інформаційність, інте­лектуальність, культуру і духовність у відносинах людей як суб'єктів ринку. Це має все більше значення для прогресу суспільства.

Теорії  вартості

   Трактування вартості залишається дискусійним у сучасній економічній науці. Існує багато її кон­цепцій.

   Класиками економічної теорії була започаткована, а К. Марксом за­вершена трудова теорія вартості, згідно якої вартість товарів визна­чається затратами суспільно-необхідної праці. Величина вартості слу­жить основою ціни. Але вартість може кількісно не збігатись із ціною, оскільки на останню суттєво впливають попит, пропозиція, конкурен­ція та ін. Виходячи із двоїстого характеру праці, випливає, що конкрет­на праця створює споживну вартість, а абстрактна праця — вартість товару. Критики відмічають, що трудова теорія вартості недораховує роль суб'єктивних факторів ринку, зокрема, що кінцевою формою про­яву вартості є ціна, хоч вона зовнішньо відображає цінність товару.

   В зарубіжній економічній літературі поширеним є також розгляд вартості з позицій трьох факторів виробництва,згідно чого у ство­ренні вартості беруть участь капітал, земля і праця. Слабкістю даної теорії є ігнорування того факту, що використовувані у процесі праці засоби виробництва не створюють нову вартість. Втілена у них вар­тість лише переноситься конкретною працею на новий продукт. А зем­ля не має безпосереднього відношення до вартості товару, бере участь тільки у створенні його споживної вартості.

Теорія витрат виробництвавизначає їх як основу мінової вартості цін. Оскільки виготовлення товару передбачає затрати на предмети, засоби праці, робочу силу та ін., а вони, у свою чергу купляються, то ціна товару складається із цін на елементи затрат.

   Найбільш відомою концепцією вартості з позицій ринку є теорія граничної корисності. Основне її положення: мінова вартість благ ви­значається їх споживною вартістю. Тобто наголос робиться на потре­бі. Корисність тієї одиниці матеріального блага, яка задовольняє най­менш суттєву потребу, називається «граничною». Товари обмінюються у пропорціях відповідно їх граничних корисносте й. Суперечливість да­ного підходу в тому, що основні характеристики товару виводяться із суб'єктивно-психологічних його оцінок продавцями-покупцями. При цьому вирішальне значення в економічному житті суспільства відво­диться не виробництву, а обміну.