Когнітивні процеси. Напрямки робіт у галузі ШІ. Засоби подання знань, страница 2

3)  узагальнення, застосування абстрактних інваріантних стосовно конкретних уявлень терминів (дерево інваріант стосовно акації, дуба, берези).

При побудові умовиводів інформація узагальнюється, з неї виділяється головне, інформація розкладається на категорії.

Приклад узагальнення зображення:

Картинка – початкове зображення, що дає зовнішній світ. У ній виділяється специфічні властивості, формуються істотні ознаки, сукупність яких дає відображення. Далі формується уява – збільшена картинка в термінах мови або візуальних термінах). На підставі уяви формуються описові, просторові та інші категорії. Крім аналізу зображення (стрілки зліва направо) існує зворотній процес – синтез (стріки справа наліво).

Елемент системи знань, що подає узагальнену модель деякого класу об’єктів, за допомогою якої реалізуються процеси розпізнавання і генерації моделей конкретних об’єктів цього класу, називають поняттям (concept).Множина узагальнених у понятті об’єктів становить його обсяг. Категорія – це поняття найвищого рівня, що не входять в обсяги інших понять.(процес – категорія, прийняття рішень, логічне виведення – поняття). ЕОМ оперує символьними іменами категорій, при цьому частина інформації, яка є не суттєвою відкидається.

Сприйняття змісту мовного повідомлення на основі пошуку зв’язків, узагальнення і конкретно-чуттєвого відбитка реалізується трьома механізмами. Асоціативний механізм, використовуючи конкретно-почуттєвий відбиток, забезпечує зв’язок між конкретними явищами і словами (Ілюструє повідомлення). Кореляційний механізм забезпечує пошук статистичного зв’язку між окремими словами (Задає зміст повідомлення). Граматичний механізм вказує на те, які слова варто зіставляти одне з одним, а які ні (Стандартизує).

Можливі три типи зв’язків між словами в повідомленні. У тривіальному повідомленні всі зв’язки вже були зафіксовані в попередньому досвіді слухача. У інформативному повідомленні зв’язок між двома словами раніше не фіксувався, але ці слова зв’язуються за допомогою третього слова, що має зв’язки з кожним з них. В абсурдному висловленні зв’язок встати вити не можливо.

Широке застосування мови для комунікації стало підставою для виникнення творчості (поезії, прози, критики, гумору). Поезія використовує роздрібнення мови на однакові за розміром вірші, що володіють внутрішньою мірою, і спираються на другий ступінь пам’яті.

Навчання – оволодіння знаннями – це зростання зв’язків між словами і іншими знаками як відомими, так і новими.

ВСТУП

Поняття інтелект укорінилося в наш повсякденний вжиток і стало об’єктом дослідження, перейшовши з категорії філософської в категорію атрибутивну.

Інтелект (І) від лат intellectus має таке філософське трактування – пізнання, розуміння, здатність до абстрактно-аналітичної діяльності (Гегель), здатність до утворення понять (Кант). У психології І – індивідуально–типологічна особливість розвитку людини, здатність мислити, характеристика її розумового розвитку. Біологія трактує дане поняття як здатність приймати рішення в складній ситуації при ощадливій витраті ресурсів. В загальному значенні – це здатність успішно реагувати на будь-яку, особливо нову, ситуацію належною зміною поведінки, розуміти взаємозв’язки між фактами дійсності, що сприяють поставленій меті. Здатністю до раціональної поведінки в постійно мінливому середовищі володіє більшість примітивних біологічних організмів, в тому числі рослини, не кажучи вже про високорозвинені живі істоти. Дослідження дозволяють встановити навіть рівень І окремих біологічних видів. Таким чином, І – це насамперед здатність, атрибутивна властивість суб’єкта, ступінь наявності якої може бути встановлена експериментально. Штучний І (ШІ)– це наука про те, як змусити машину робити те, що потребує додатку розуму, якби було зроблено людиною (Означення запропоновано М. Мінскі).