Економічна діяльність та її результати. Економічне зростання суспільства, страница 7

При цьому слід враховувати не лише кількісні і якісні параметри природних ресурсів, а й природні умови. Економічне значення їх по¬лягає в тому, що вони розглядаються як не створені людиною пред¬мети і засоби праці та середовище життєдіяльності суспільства. Разом це акумулюється в понятті «природно-ресурсний потенціал» — сукуп¬ність усіх можливостей, засобів, запасів, джерел, що є і можуть бути мобілізовані для створення життєвих благ. Природні ресурси — це тіла і сили природи, які можуть бути ви¬користанні у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності. Розвідані і вивчені, але при наявному рівні технології ще не освоєні ресурси, мають назву потенційних природних ресурсів.

До природних умов відносяться елементи навколишнього середо¬вища, що прямо не задіяні в суспільному виробництві, але суттєві для життя і діяльності людини (кліматичні і погодні умови тощо).

Природно-ресурсний потенціал зростання включає земельні, міне¬ральні, водні, лісові, флору і фауну та рекреаційні ресурси. За запасами природних ресурсів Україна займає провідне місце в Європі, зокрема, перше місце за кількістю орних земель, залізної й марганцевої руд, сір¬ки. В числі перших — за запасами кам'яного вугілля, природного газу, калійної і кам'яної солей.

Наявність значного природно-ресурсного потенціалу є важливим позитивним чинником економічного зростання, але не достатнім, якщо ефективно не взаємодіють його інші фактори. Наприклад, в Японії природні ресурси порівняно надто обмежені, проте темпи економічно¬го зростання у повоєнний період були одними з найвищих у світі. Тоді, для порівняння, як деякі найбільш відсталі країни Африки і Південної Америки володіють великими запасами природних ресурсів.

Інші чинники економічного зростання

   На економічне зростання суспільства впливає бага¬то інших факторів: режим економії та рівень вико¬ристання ресурсів, поліпшення їх розподілу, соціальна, політична і культурна атмосфера в країні, наявність сприятливих умов для підприємництва, позитивне ставлення до праці, її дисципліна, сприяючі зовнішні чинники економічної ді¬яльності і т. д. Все це не завжди можна оцінити кількісно, але воно, без¬перечно, також лежить в основі економічного розвитку суспільства.

І, накінець, слід враховувати сили, які гальмують економічне зрос¬тання, або від'ємно на нього впливають. Найбільш грізну суперечність тут становить застосування науково-технічних досягнень, кращих засобів виробництва і кваліфікованої робочої сили не для мирних, а для воєнних цілей. Невчасна реконструкція і відстала структура на¬родного господарства, невдалий вибір приоритетних напрямів роз¬витку економіки, нераціональне використання усіх видів ресурсів (затратний господарський механізм), нерівномірність і контрастність регіонального розвитку, обмеженість витрат держави на науку, освіту, охорону здоров'я і т. п. — все це альтернативи зростання. До них вар¬то приплюсувати господарську злочиність, зупинення роботи під час трудових конфліктів, вплив несприятливих погодних умов, особливо на сільськогосподарське виробництво, тощо.

Для пізнання сутності економічного зростання та його рушійних сил необхідно застосувати також історичний метод, розглянути різ¬ні підходи до етапів розвитку виробництва і людського суспільства в цілому.

3.5.   Періодизація економічного зростання

Формаційна теорія.

Раніше бачення об'єктивних основ і перспектив суспільно-економічного розвитку зводилося у ві¬тчизняній літературі фактично лише до поступаль¬ної зміни одного способу виробництва іншим. Суспільний спосіб виробництва, як відомо, складається з продуктив¬них сил і виробничих відносин і є базисом суспільно-економічної фор¬мації, яка представляється єдністю базису та надбудови. Поняття «суспільно-економічна формація» вперше сформулював К. Маркс.

       Згідно формаційного підходу визначальниму розвитку суспільства є рівень продуктивних сил, формою розвитку яких служать економіч¬ні відносини. Якщо вони стримують, не забезпечують подальше удосконалення продуктивних сил, то об'єктивно поступаються дорогою більш прогресивній формі.