Послуги неспростовності. Основні положення та стандартні механізми, страница 2

На рис. 2.1 наведено схему перших трьох етапів (у відповідності до вимог ISO/IEC 10181-4).

Рисунок 2.1 – Процес надання послуги неспростовності

2.1 Генерація свідчення

На етапі генерації свідчення, сутність, що запитує генерацію свідчення, формує та відправляє запит генератору свідчення на генерацію свідчення відносно події або дії. Сутність, чиє відношення до події або дії необхідно встановити, називається суб'єктом свідчення. Можливі різні сполучення цих сутностей: суб'єкт свідчення та генератор свідчення можуть розглядатися як одна сутність, однією сутністю можуть бути запитувач свідчення та генератор свідчення тощо. Залежно від типу послуги неспростовності, свідчення може бути згенеровано суб'єктом свідчення, можливо разом з ТДС, а можливо цю послугу ТДС буде надавати самостійно.

Відзначимо, що в залежності від контексту надання послуги неспростовності, відповідне свідчення звичайно містить у собі ідентифікаційну інформацію сутності, що має відношення до події або дії, дату або дату та час. Також може бути включена і додаткова інформація, наприклад режим передачі, місце розташування сутності, розпізнавальні ідентифікатори, джерело даних і т. ін.

На етапі передачі, зберігання та пошуку здійснюється передача свідчення між сутностями або в/з сховище (див. рис. 2.1).

2.2 Перевірка свідчення

На етапі перевірки, за запитом користувача свідчення, свідчення перевіряється перевірником. Мета даного етапу полягає у формуванні у користувача свідчення впевненості в тому, що надані йому свідчення дійсно будуть адекватними події, що є предметом спору. Для надання додаткової інформації для перевірки свідчень можуть використовуватися послуги ТДС. У загальному випадку користувач свідчення та перевірник свідчення можуть бути однієї й тією же сутністю.

2.3. Вирішення спору

На цьому етапі арбітр здійснює та відповідає за вирішення спору між сторонами. Сторони, що сперечаються, відомі як позивач і відповідач. Схема етапу вирішення спору наведена на рис. 2.2.

 

Рисунок 2.2.– Модель вирішення спору

Під час вирішення спору арбітр збирає свідчення від сторін, що сперечаються, та/або від ТДС. Даний етап є необовязковим. Якщо всі зацікавлені сторони погоджуються з фактом здійснення події або дії (або погоджуються з фактом її не здійснення), то власне не існує  предмета спору. Більше того, навіть якщо предмет спору існує, спор може бути вирішено безпосередньо самими сторонами без залучення арбітра. Наприклад, якщо одна зі сторін є чесною, але зробила помилку, вона може сама визнати свою неправоту після того, як інша сторона надасть їй відповідні свідчення.

Не дивлячись на те, що етап вирішення спору є необовязковим, всі механізми неспростовності повинні підтримувати цей етап, тобто вони повинні бути здатні вирішити спор, якщо в цьому виникне необхідність.

3 ФОРМИ НАДАННЯ ПОСЛУГ НЕСПРОСТОВНОСТІ

Існує декілька форм надання послуг неспростовності. Найчастіше зустрічається форма надання послуг, пов'язаних з передачею даних.

Передача повідомлення припускає участь щонайменш двох сутностей, відправника та одержувача повідомлення. Потенційно можуть виникнути наступні спорні ситуації:

-  спорна ситуація в якій оскаржується відношення до події відправника, наприклад, відправник, що обвинувачується, стверджує, що повідомлення було або підроблено одержувачем, або підроблено зловмисником;

-  спорна ситуація, в який оскаржується відношення до події одержувача, наприклад, одержувач, що обвинувачується, стверджує що повідомлення взагалі не було відправлено, або було втрачено під час передачи або одержано виключно зловмисником.

Процес передавання повідомлення від відправника до одержувача складається з послідовності окремих дій:

-  передача повідомлення від відправника до посередника;

-  передача повідомлення між посередниками (у разі залучення більш ніж одного посередника);

-  передача повідомлення від посередника до одержувача.

У загальному випадку, для кожної з цих дій необхідно впроваджувати послугу неспростовності, тобто надавити свідчення відносно того, що ці події відбулися (або не відбулися). Відповідно можна визначати додаткові послуги неспростовності, а саме: