Послуга неспростовності. Сфера застосування. Вимоги. Генерування та перевіряння маркерів неспростовності, страница 9

b.  перевіряє  та . Якщо обидва є дійсними,  генерує маркер неспростовності доставки  та відправляє  об’єкту , де  позитивне. Якщо  дійсний, а  не дійсний, тоді  відправляє  об’єкту , де  негативне.

Рисунок 10.1 – Механізм М1

c. Об’єкт  перевіряє, що  надійшов від . Якщо це дійсно так  та  позитивне, встановлюється неспростовність джерела (тобто повідомлення надійшло від об’єкта ). В іншому випадку, якщо об’єкт  одержує , а  є негативним, тоді маркер неспростовності джерела  вважається недійсним та виконання механізму припиняють.

d.  зберігається для встановлення неспростовності джерела у майбутньому.

10.1.4 Транзакція 4 – від одержувача  до джерела

Об’єкт  відправляє  об’єкту .

10.1.5 Транзакція 5 – між  джерелом  та

a.  Об’єкт  перевіряє значення , що міститься у  та після цього, використовуючи ключ , генерує  і  відправляє його до , з метою подання запиту на перевіряння , що надійшов від  .

b.   перевіряє, що  надійшов від   та перевіряє автентичність . Якщо результат обох перевірок позитивний,  відправляє  об’єкту , де  позитивне. Якщо  не є дійсним,  відправляє  до об’єкта , де  негативне.

c. Об’єкт  перевіряє, що  надійшов від . Якщо це дійсно так та результат перевіряння позитивний, встановлюється неспростовність доставки.

d.  зберігається для встановлення неспростовності доставки у майбутньому.

10.2 Механізм М2: обов’язкова , обов’язкова

Неспростовність джерела та неспростовність доставки встановлюються за чотири транзакції між двома об’єктами та . У цьому механізмі  відправляє у  повідомлення-квитанцію безпосередньо об’єкту  ,  у той же час, коли він відправляє це повідомлення до об’єкта  (див. рис. 10.2).

Рисунок 10.2. – Механізм М2

10.2.1 Транзакція 1 – між джерелом  та

a. Об’єкт  генерує  конверт безпеки  використовуючи ключ , де  це , що визначений у пункті 8.3.1, де елемент даних  порожній. Об’єкт  після цього робить запит на отримання  надсилаючи конверт безпеки до .

b.   перевіряє, що конверт безпеки надійшов від об’єкта . Якщо це дійсно так,  доповнює , шляхом включення елемента даних  та обчислює

 використовуючи ключ  та виробляє  за допомогою ключа  та повертає його  об’єкту .

c.  Об’єкт  перевіряє, що конверт безпеки  надійшов від .

10.2.2 Транзакція 2 – від джерела  до одержувача

Об’єкт  відправляє :                   

10.2.3 Транзакція 3 – між одержувачем  та

a.  Об’єкт  перевіряє значення , що міститься у , потім, використовуючи ключ , генерує  та відправляє його до , з метою надання запиту на перевіряння маркера неспростовності джерела , що надійшов від об’єкта .

b.  перевіряє, що  надійшов від об’єкта , а також перевіряє автентичність . Якщо результати обох перевірок  позитивні,  генерує  та відправляє

,

де  позитивне. Якщо  є дійсним, а  не дійсний, тоді  відправляє

,

де  негативне.

c. Об’єкт  перевіряє, що  надійшов від . Якщо це дійсно так та значення  позитивне, тоді встановлюється неспростовність джерела. В іншому випадку, якщо об’єкт  одержує  та значення  є негативним, тоді  вважається недійсним, а виконання механізму припиняють.

d.  зберігається для встановлення неспростовності джерела у майбутньому.

10.2.4 Транзакція 4 – між  та джерелом

a. Відразу після відправляння  об’єкту  у транзакції 3,  також відправляє конверт безпеки  об’єкту .

b. Об’єкт  перевіряє  та . Якщо результати обох перевірок позитивні, встановлюється неспростовність доставки (тобто повідомлення було отримано об’єктом ).

c.  зберігається для встановлення неспростовності доставки у майбутньому.

10.3  Механізм М3: обов’язкові  та  з  у якості посередника

Неспростовність джерела та неспростовність доставки встановлюються за чотири транзакції між двома об’єктами та . У механізмі М3, третя  діє у якості посередника між джерелом та одержувачем – двома об’єктами, які ніколи не взаємодіють безпосередньо. Для досягнення цього, об’єкт  у транзакції 1 відправляє повідомлення , яка перенаправляє його у транзакції 2 до об’єкта  (див. рис. 10.3).