Модель систем автентифікації, страница 3

Задача 3.

“Парадокс” днів народження. Ця задача може бути сформульована таким чином. Чому дорівнює мінімальне значення k, при якому ймовірність того, що, у крайній мірі, у двох осіб із групи в k осіб дні народження співпадуть, буде Рз.

Розв’язок задачі здійснити без урахування 29 лютого при умові, що кожний день народження рівноймовірний.

Розв’язок задачі:

Введемо ймовірність  та знайдемо ймовірність того, що в групі із k осіб дні народження не співпадуть, позначивши її як . Зрозуміло, що:

,

тому

.

Зрозуміло також, що k365.

Знайдемо число різних способів N, якими можна отримати k значень без повторень. Для першого елемента ми маємо 365 значень без повторень, для другого 364, які залишилися, і так далі. Тому загальне число підходящих
способів

.

Якщо виключити умову відсутності співпадань днів народження, то кожний елемент (подія) може набувати будь-якого із 365 можливих значень. Загальна сума можливих подій дорівнює 365k. Тому ймовірність відсутності співпадань дорівнює відношенню числа варіантів без співпадань до загального числа варіантів.

.                 (1.175)

Тому

.

В таблиці 1.9 наведено наближені значення P(365,k).

Таблиця 1.9 – Значення P(365,k)

k

10

20

30

40

50

60

70

P

0,13

0,4

0,71

0,89

0,97

0,99

0,999

При інтуїтивному розгляді в розв’язку можна знайти парадокс. Це пов’язано з тим, що для кожної окремої особи в групі імовірність того, що з його днем народження співпадає день народження ще когось із групи, достатньо мала. Але тут необхідно розглядати усі пари людей. Наприклад, в групі із 40 осіб буде

 різних пар,

тому й імовірність для k=40 в таблиці достатньо велика.

Задача 4.

Нехай є деяка функція хешування h=H(M), де М – інформація довільної довжини, причому h може приймати n=2m значень. Скільки випадкових повідомлень k треба подати на вхід перетворювача Н, щоб відбулося з ймовірністю Рз хоча б одне співпадання вигляду

,

тобто відбулася колізія.

Розв’язок задачі:

Розв’язок задачі ґрунтується на “парадоксі” про день народження (див. Задача 3). Але ця задача носить більш загальний характер.

У нашому випадку є цілочислова випадкова величина з рівноймовірним розподілом значень від 1 до n, та є вибірка із k значень випадкової величини (). Знайдемо ймовірність P(n,k) того, що серед значень H(M) у виборці, у крайньому випадку, дві співпадають

.                                          (1.176)

Використовуючи підхід, викладений вище під час розв’язку задачі 3, отримаємо узагальнення виразу (1.175)

.                                      (1.177)

Для спрощення розрахунків вираз (1.177) можна спростити. Для цього використовуємо те, що справедливо

 , для усіх .                                  (1.178)

Крім того, при малих значеннях х (наприклад, ) можна вважати, що:

.                                                 (1.179)

Далі запишемо (1.177) у вигляді:

                             (1.180)

Оскільки в нашому випадку , то зробимо в (1.180) заміну, використовуючи (1.178).

У результаті маємо

                       (1.181)

Розв’язок можна отримати, розв’язавши (1.181)

, так як Рз відомо. Оскільки реально Рз1,

то

або

,

і далі