Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра технології і організації будівництва та охорони праці

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з навчальної дисципліни  ”Безпека життєдіяльності”

для студентів всіх спеціальностей

             Лектор:   доцент, к.т.н.                                                     Дикань С.А.             

             Рецензент:   ст. викладач, к.ф.-м.н.                                 Смирнов В.А.            

Конспект розглянуто і схвалено на засіданні

                                                           кафедри ОТБ і ОП

                                  протокол № 3    від 17.11.2006

                                      Завідувач кафедри,

                                       к.т.н., професор                                            В.І.Русін

Полтава 2006

Модуль 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності

Лекція 1.  Теоретичні основи БЖД

Організаційні питання:

Ø робоча навчальна програма дисципліни;

Ø кількість аудиторних годин (лекцій і практичних);

Ø правила модульно-рейтингового оцінювання знань;

Ø умови одержання заліку;

Ø питання на залік;

Ø перелік літератури.

Зміст лекції:

1.  Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільстві.

2.  Ситуація з безпекою людини в Україні.

3.  Модель життєдіяльності людини.

4.  Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності.

5.  Основні положення теорії безпеки людини.

6.  Класифікація небезпек.

«Дайте визначення словам і ви позбавите світ

 від половини його помилок»

Рене Декарт

1.  Актуальність проблеми безпеки людини

в сучасному суспільстві

На межі тисячоліть проблема безпечної життєдіяльності стала однією з основних проблем світової спільноти. Це постає з усією очевидністю після безпрецедентних актів політичного екстремізму і тероризму в Америці 11  вересня 2001 р., в Москві 2002 р. (захоплення чеченськими екстремістами заручників під час вистави Норд-Ост). Можна згадати ті надзвичайні ситуації – природні і техногенні, які завдали величезних матеріальних збитків, призвели до загибелі людей. Наприклад, катастрофічну повінь, що охопила всю Європу кілька років тому, ураган Катрін в Новому Орлеані (США) 2005 р., виробничі аварії з людськими жертвами на шахтах Донбасу, трагедію на Львівському летовищі, вибухи на складах боєприпасів у с. Артемівка Донецькій області, трагедію в Бесламі (Північна Осетія), надзвичайну ситуацію в Алчевську Луганської області взимку 2006 р., тощо.

Очевидно саме через усвідомлення незадовільного рівня безпеки людини в кожній державі (в різній мірі незадовільній, але в кожній!) ООН наприкінці минулого тисячоліття заявила про зміну пріоритетів своєї діяльності і висунула Концепцію „Про сталий людський розвиток” (Sustainable Human Development).  Лейтмотивом діяльності цієї міжнародної організації на найближчі 50 років визначена переорієнтація уваги від безпеки держав до безпеки особи. Тобто поряд з проблемами безпеки держав потрібно вирішувати не менш гострі питання безпеки кожної окремої особи. А для цього потрібно створити умови для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь. А економіка, в свою чергу, виробнича діяльність, стабільність державних кордонів, суспільні цінності мають розглядатися як засоби  досягнення цієї мети.

Ця Концепція була ухвалена на самміті ООН 1992 року в Ріо-де-Жанейро. (Інша її назва – Резолюція ООН „Порядок денний на XXI століття”).

Всесвітній самміт ООН 2002 р., що відбувся в Йоганнесбурзі (республіка Південна Африка) з метою підвести підсумки 10-річного розвитку від самміту в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), знову підтвердив, що сталий розвиток є центральним питанням в діях міжнародної спільноти, і дав новий поштовх у напрямках боротьби з бідністю і захисті довкілля.

Україна, як і інші держави, заявила про підтримку Концепції ООН про сталий людський розвиток, тому якісне удосконалення освіти в Україні з напрямку безпеки життєдіяльності людини є не тільки актуальним, виходячи з незадовільного стану безпеки громадян нашої держави, а й першочерговим завданням для країни – як учасниці світового співтовариства.

Причини, які зумовили актуалізацію проблеми безпечної життєдіяльності, сьогодні детально вивчаються і аналізуються. Серед них – виснаження природних ресурсів, зростаюче забруднення довкілля, демографічний вибух ( а в Україні  - спад), низький рівень екологічної та технічної культури. Світова спільнота нині розробляє наукові, економічні та правові засади сталого розвитку суспільства, яке могло б гарантувати безпеку життєдіяльності.