Теоретичні основи розробки стратегії підприємства: Конспект лекцій з дисципліни “Стратегія підприємства”, страница 6

2)  мінімізації витрат коштів і часу в процесі виробництва продукції (надання послуг).

         Недоліками цього підходу є:

1)  ігнорування більшості якісних параметрів, що погано формалізуються (якість, надійність, новизна продукції, ступінь задоволення споживачів, знання та навички працівників тощо);

2)  оптимізаційний підхід часто не враховує початкове положення підприємства і періодично змінюється стрибкоподібно, виходячи зі слабких змін вихідних параметрів. Така різка зміна параметрів підприємства приводить до зміни пропорцій, матеріальних, фінансових та інформаційних потоків, організаційної структури, напрямків розвитку.

         Використання оптимізаційного підходу до формування стратегічного плану може привести до необхідності здійснення радикальних змін, що приводять до нових витрат.

         Разом з тім радикальність рекомендацій оптимізаційного плану не виключає його користі. Оптимізаційний стратегічний план дозволяє, як мінімум, одержати діапазон можливих змін положення підприємства в залежності від тих чи інших допущень. Далі під час роботи групи експертів-аналітиків цей діапазон зводиться до прийнятної кількості варіантів рішень.

3 Адаптаційний підхід зосереджений на процесі формування плану. При цьому підході все починається з вивчення навколишнього середовища підприємства. Очікувані події поділяються на три основні категорії: детерміновані (визначені) події, ймовірні події, невизначені події. Для кожної категорії подій використовуються свої методи та прийоми. Усі вони спираються на:

-  вивчення змін, що відбуваються в зовнішньому середовищі;

-  ключові тенденції розвитку (довго-, середньо- і короткострокові);

-  пошук перспективних можливостей;

-  заходи для нейтралізації факторів ризику та форс-мажорних обставин;

-  аналіз потенціалу підприємства (використання сильних сторін та боротьба зі слабкими.

Структура стратегічного плану зазвичай складається з наступних розділів:

1 Цілі та завдання підприємства.

2 Поточна діяльність підприємства та довгострокові задачі.

3 Стратегія підприємства (базова стратегія, основні стратегічні альтернативи).

4 Функціональні стратегії.

5 Найбільш значимі проекти.

6 Опис зовнішніх операцій.

7 Капіталовкладення та ресурсний розподіл.

8 планування несподіваностей.

Крім того, у стратегічний план включаються додатки (розрахунки, довідки, інша ділова документація), що показують: обсяг річних продажів за групами продуктів; річний прибуток та збиток за підрозділами; зміни у наборі продуктів та частка ринку; програма щорічних капітальних витрат; річні грошові потоки; політика поглинань та придбання тощо.

2.2 Стратегічний потенціал підприємства та основні підходи до його оцінки

У загальному розумінні потенціал являє собою наявні знання засоби, запаси і джерела, що можуть бути використані для досягнення певних цілей.

Відповідно до цього потенціал підприємства – це система взаємозалежних елементів, що виконують певні функції в процесі забезпечення виробництва продукції необхідними ресурсами і досягнення інших цілей підприємства.

Таким чином, стратегічний потенціал підприємства – це система взаємозалежних елементів, що виконують певні функції і забезпечують виконання обраної стратегії розвитку діяльності підприємства.

Існує три основних підходи до оцінки потенціалупідприємства:

1 Ресурсний підхід спрямований на розгляд внутрішнього середовище підприємства з позиції наявних ресурсів. Величина потенціалу визначається як сума фізичних і вартісних оцінок окремих його складових.

2 Структурний (функціональний) підхід спрямований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства та оцінку його (потенціалу) рівня, виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідношень, заданих найбільш досконалими технологіями організації окремих підсистем підприємства і виробництва в цілому.