Східнослов'янська економічна думка: eкономіка в духовно-моральному і соціокультурному вимірі. Російське економічне диво. Джерела та парадокси

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТРАНСПОРТУ

Кафедра “Економіка, організація і управління підприємством”

Компанієць В.В., Полякова О.М.

МОРАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Конспект лекцій

з дисципліни

„МОРАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”

Частина 2

Харків 2011

Зміст

Лекція 5 Східнослов'янська економічна думка: eкономіка в духовно-моральному і соціокультурному вимірі

1 Духовно-моральний і соціокультурний вимір економіки.

2 Особливості східнослов’янської економічної думки (соціокультурний вимір).

3 Щодо категорії моральний капітал, розвиток економічної освіти та науки.

4 Філософсько-економічна творчість С.М. Булгакова.

5 Економічні погляди С.Ф. Шарапова.

6 Основні економічні ідеї Д.І. Менделєєва.

7 Теорії кооперації М.І. Туган-Барановського, О.В. Чаянова. Вчення про великі цикли М.Д. Кондратьєва.

1 Духовно-моральний і соціокультурний вимір економіки

Аналізуючи результати перетворень, що здійснювалися в економіці України протягом останніх 20 років, багато вчених, як зарубіжних, так і вітчизняних, відзначають, що причини соціально-економічної кризи багато в чому обумовлені невірно обраною моделлю розвитку економіки, суспільства, держави. Ця модель не враховувала цивілізаційний фактор, культурно-історичні особливості розвитку України, особливості сформованого господарського механізму, вона була скопійована із зразків перетворення розвинених західних економік [50, С.124].

Цивілізаційний, соціокультурний чинник зараз визнається багатьма вченими як фактор, що визначає особливості економічного розвитку, чинник, який в першу чергу необхідно враховувати в ході соціально-економічних перетворень [цит. за 84, С.133].

На жаль, в якості зразка перетворень в Україні та Росії була обрана ліберальна модель економіки, яка суперечить національній моделі, по суті, усуває державне регулювання, надає повну свободу егоїзму окремих громадян, особливо тим що знаходяться при владі і проповідує, що економічна діяльність має єдину мету – матеріальне збагачення. У цій моделі людина зводиться до вигідного ресурсу отримання прибутку. «Моральним» визнається все те, що вигідно, а сама моральність всіма можливими способами викорінюється з економічної науки і практики економічного життя, зі свідомості громадян, насамперед молоді.

Більшість суб'єктів економічної діяльності, представники влади, управлінці, а також наше майбутнє – студентська молодь, яка оволодіває професіями економіста, менеджера, державного управлінця, вже не розуміють іншої економіки, крім тієї, яка має на меті лише отримання прибутку.

Завдяки такій моделі «економічного дива» в 90-і роки радянський ВВП України скоротився на дві третини, а співвідношення багатих і бідних становить 1: 40 при критичному значенні цього показника 1:10. Формула такого «дива» полягала в аморальності економічної діяльності: великомасштабному розкраданню загальнонародної власності владною елітою, що дозволяла пересічним українським громадянам красти «в особливо малих розмірах».

За 20 років такого „господарювання” корупція стала в Україні тотальною. За результатами загальнонаціонального дослідження 2007 р. «Стан корупції в Україні» 67% опитаних українців, які мали справу з державними посадовими особами упродовж останніх 12 місяців, зазначали, що були безпосередньо втягнуті в корупційні дії у тій чи іншій формі. При цьому від третини й до половини респондентів стверджували, що посадові особи вимагали хабарів, інші давали добровільні хабарі в тих секторах та інституціях, де хабар сприймається як щось само собою зрозуміле [86].