Система управління формуванням і використанням трудового потенціалу підприємства, страница 2

Виходячи із системного підходу, виділяються елементи кадрового потенціалу підприємства, їхній взаємозв'язок, аналізується його розвиток, визначаються джерела руху і їхня спрямованість.

2 Структура кадрового потенціалу підприємства

Слід зазначити, що в науковій літературі немає єдиної думки про структуру кадрового потенціалу, його елементи. Ряд авторів вважають, що елементами кадрового потенціалу можуть бути:

a) психофізіологічний потенціал, що характеризується здібностями і схильностями людини, станом її здоров'я, працездатністю, витривалістю, типом нервової системи і т.д.;

б) професійно-кваліфікаційний потенціал, що характеризується обсягом загальних і спеціальних знань, трудових навичок і умінь, що обумовлюють здібності до праці певної якості;

в) особистісний потенціал, що характеризується рівнем свідомості яй соціальної зрілості, ціннісними орієнтирами та інтересами, потребами і запитами в сфері праці; культура, як складовий елемент кадрового потенціалу, розглядається у всіх формах її прояву: культура соціального й економічного мислення; мораль, етика і все інше, що впливає на поводження людини в процесі праці, здійснення виробничих, організаційних і управлінських функцій.

Приймаючи до уваги, що метою і кінцевим об'єктом економічної оцінки є кадровий потенціал підприємства, його структурними елементами можуть бути (рис. 6.1.):

a) індивідуальний потенціал (кадровий потенціал одного працівника);

       б) потенціал виробничого колективу.

 


Рис. 6.1 – Структура кадрового потенціалу підприємства

У свою чергу, кадровий потенціал окремого працівника складається з психофізіологічного, освітнього, інтелектуального і культурно-особистісного потенціалів. Психофізіологічний потенціал визначається типом нервової системи людини і станом її здоров'я. Освітній потенціал можна представити у вигляді загальноосвітнього і професійно-кваліфікаційного потенціалів. Потенціал організації праці визначається формами з'єднання індивідуальних потенціалів у процесі трудової діяльності і характеризується рівнем спеціалізації, концентрації, кооперації на підприємстві і його розміщенням на території регіону.      

3 Фактори формування трудового потенціалу

Кожний з перерахованих потенціалів формується під впливом визначених груп факторів.

На стику демографічних і соціальних факторів виділяється група соціально-демографічних факторів, до яких відносять: чисельність працездатного, зайнятого і незайнятого, економічно активного населення і його розподіл за галузями і секторами економіки, тривалість активного періоду життя і т.д. У групу соціальних факторів входять: рівень загальної і фахової освіти, здоров'я і культури; рівень розвитку соціальної інфраструктури території (побутове і комунальне обслуговування населення, забезпеченість житлом і благоустрій, охорона здоров'я, культура, суспільний транспорт, торгівля, зв'язок і т.д.), рівень урбанізації, зовнішня і внутрішня міграція населення. Перераховані фактори носять в основному інтенсивний характер, підвищуючи трудовий потенціал через його якісну складову, впливають на фази формування і використання кадрового потенціалу підприємства.