Методичні вказівки та завдання до курсового проекту з дисципліни "Організація виробництва", страница 3

 - коефіцієнт, який враховує рід оброблюваного матеріалу. Для металорізальних станків при обробці сталі він приймається – 1,0; для алюмінійних сплавів – 0,75; для бронзи і чавуну – 0,8;

 - коефіцієнт, який враховує умови експлуатації устаткування. Для нормальних умов механічних цехів – 1,0; для устаткування, яке працює з абразивами без охолодження рідинами – 0,7;

 - коефіцієнт, який враховує особливості вагової характеристики станків. Для легких і середніх він дорівнює 1,0; для великих і важких – 1,35; для особливо важких і унікальних – 1,7.

Для вираження тривалості ремонтного циклу в роках необхідно провести відповідний перерахунок тому, що кількість років між капітальними ремонтами залежить від прийнятого на підприємстві режиму роботи.

Розрахункова тривалість ремонтного циклу (Т р) визначається за формулою, рр.

 ,                                                     (2)

де Т рц – загальна тривалість ремонтного циклу, обчислена за формулою (1), год;

Fеф – річний ефективний фонд роботи устаткування. При однозмінній роботі він приймається рівним 1950 год, при двозмінній – 3950 год. В курсовому проекті прийняти двозмінну роботу устаткування.


Тривалість міжремонтного () періоду визначається за формулою (3); міжремонтний період – це період роботи між двома черговими плановими ремонтами

,                                               (3)

де Тр – розрахункова тривалість ремонтного циклу в роках, обчислена за формулою (2), рр.;

nc, nм – відповідна кількість середніх і малих ремонтів (таблиця 3).

Тривалість міжоглядових періодів () визначається за формулою (4); міжоглядовий період – це період роботи між черговими плановими ремонтами і оглядом або між двома черговими оглядами

 ,                                        (4)

де nо – кількість оглядів в ремонтному циклі.

В курсовому проекті тривалість ремонтного циклу (год, рр.), міжремонтні і міжоглядові періоди визначаються по кожній групі однотипного устаткування, виходячи з того, що все воно працює більше 10 р. Розрахунки бажано звести в таблицю 4.

Таблиця 4 -  Визначення тривалості ремонтного циклу устаткування

Найменування устаткування

Модель

Довжина ремонтного циклу (Трц), год

Довжина ремонт      -ного циклу (Тр), рр.

Довжина між-

ремонтного періоду (tм.р.), міс.

Довжина міжоглядо        -вого періоду (tм.о.), міс.

Приклад

Токарно-гвинторізний

Горизонтально-фрезерувальний

Кругло-шліфувальний

1К62

680 М

С

20000

25800

20000

5,1

6,5

5,1

6,8

8,7

6,8

3,4

4,3

3,4


1.3 Річна трудомісткість ремонтних робіт

Річна трудомісткість ремонтних робіт () обчислюється за формулою (5):

,                                       (5)

де Ri – категорія складності відповідної одиниці або групи устаткування ремонтних одиниць;

Ci – кількість устаткування цієї групи, од.;

tp.o.i – трудомісткість однієї ремонтної одиниці за відповідним видом ремонту чи огляду, год;

Bj – кількість відповідних видів ремонту або оглядів, які необхідно буде виконати за один рік, виходячи із довжини ремонтного циклу в роках, або так званий річний коефіцієнт повторності відповідного виду робіт, частки одиниці;

і – кількість видів устаткування на підприємстві, од.;

j – кількість видів ремонтів, оглядів, перевірок на точність і промивок устаткування.

Згідно з Єдиною системою ППР встановлено такі нормативи витрат часу на одну ремонтну одиницю, які наведені в таблиці 5.