Методика факторного аналізу. Сутність та види факторного аналізу. Етапи факторного аналізу. Класифікація факторів, страница 6

(   )

 тис. грн.

Зробимо перевірку:

           (   )

 тис. грн.

 тис. грн.

Висновок: зростання обсягу виробництва товарної продукції було обумовлено ростом середньогодинного виробітку. Збільшення виробітку одного робітника на 0,099 грн. за годину могло б привести до зростання обсягу виробництва на 195, 652 тис. грн., якщо б не вплив інших факторів.

Зниження середньоспискової чисельності працюючого на 4 особи викликало зменшення обсягу випуску на 17,123 тис. грн. Найбільш негативно вплинули на обсяг випуску такі фактори як кількість відпрацьованих одним робітником годин та днів. Під впливом зменшення кількості відпрацьованих днів на 8 днів обсяг виробництва знизився на 102, 896 тис. грн., а під впливом зменшення кількості часів, відпрацьованих у середньому 1 робітником за один день на 0,1 час обсяг виробництва зменшився на 49,733 тис. грн.

Під сумісним впливом усіх чотирьох факторів у звітному періоді порівняно з плановим обсяг виробництва виріс на 25,9 тис. грн.

Отже резервом росту обсягу виробництва є більш продуктивне використання робочого часу. Якби підприємство не припустило зростання внутрішньозмінних простоїв, та цілоденних простоїв, випуск продукції можливо було б збільшити на 152, 629 тис. грн. (49,733+102,896 тис. грн.), що до фактичного обсягу становить 3,93% приросту.

Виконаємо аналіз з використанням методу відносних різниць.

                                        (    )

 = 3850 * (0,99569 – 1) = -16,594 тис. грн.

                                (….)

= 3850 * 0,99569 (0,97315 – 1) = -102,93 тис. грн.

                           (    )

= 3850 * 0,99569 * 0,97315 * (0,98667 – 1) = -49,73 тис. грн.

                 (    )

= 3850 * 0,99569 * 0,97315 * 0,98667 * (1,05328 – 1) =

= + 196,11 тис. грн.

Перевірка:

            = -16,594 + (-102,93) + (-49,73) + 196,11 = +26,856 тис. грн.

Ми бачимо, що результати розрахунків незначно відрізняються від попередніх. Неточність можна пояснити округленням індексів зміни показників.

Наведемо приклад застосування методу ланцюгових підстав у моделях кратного типу.

Необхідно оцінити як вплинули на зміну рентабельності реалізованої продукції у звітному періоді порівняно за базовим такі фактори як виторг від реалізації та собівартість реалізованої продукції за такими вихідними даними:

Таблиця 2 — Аналіз рентабельності реалізованої продукції

Найменування показника	Умовне позначення	Значення		Абсолютна зміна (+,—)
		Базовий рік	Звітній рік
Виторг від реалізації, тис. грн.	В	2641	2217	— 424
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	С	2031	2123	+ 92
Рентабельність реалізованої продукції, %	Rp	30	4,4	— 25,6

Побудуємо аналітичну модель аналізу показника рентабельності. Рентабельність реалізованої продукції розраховується:

           (6)

але оскільки П = В — С, маємо

           (7)

По-перше оцінимо вплив собівартості, оскільки у процесі виробництво-реалізація, по-перше маємо витрати (собівартість), а по-друге, результати (виторг)

  

Оцінимо вплив зміни виторгу:

Перевіримо:

Висновок. У звітному періоді порівняно з базовим відбувається негативне явище — зниження рентабельності реалізованої продукції на 25,6%. Це обумовлено як зростанням собівартості продукції так і зниженням виторгу від реалізації. За рахунок зниження виторгу рентабельність знизилась на 20%, а за рахунок зростання собівартості знизилась на 5,6%.

Для більш детального аналізу рентабельності необхідно з'ясувати фактори, які вплинули на зниження виторгу від реалізації та на зростання собівартості.

Одним з недоліків, який притаманний усім методам факторного аналізу, які базуються на прийомі елімінування, є як ми вже зазначили необ'єктивний характер оцінки впливу факторів на результат.