Щоб здійснити економічний прорив, необхідно, в першу чергу здійснити прорив духовний. Це означає обрати у якості домінант мислення, свідомості і відповідно, поведінки, в тому числі економічної, духовні цінності. Господарський професіоналізм не заперечується, а є обов'язком. Духовність, моральність, інтелект, професіоналізм розглядаються як основні важелі розвитку. Право є обов'язковим інститутом, що підтримує перетворення.
Принципи соціально-економічного розвитку системи: цілісності, повноти розвитку всіх елементів системи (цілісний розвиток особистості, суспільства, природи; соціальних, економічних, технічних елементів системи; її інститутів); іерархізма цілей і самої господарської діяльності; націленості на особистість; службового характеру економіки; з'єднання духовного (як цілі і як вічного, безмежного щодо можливостей зростання) і матеріального начал і чинників розвитку (як засобів і як тимчасового і обмеженого) за пріоритету духовного; синергії двох воль (Бог, людина) та зусиль у рішеннях і діях, подяки; морального співвідношення в плануванні та прийнятті рішень, здійсненні господарської діяльності; єдності моральних стандартів у бізнесі, господарській діяльності, управлінні (неприпустимість застосування подвійних стандартів); причетності, відповідальності людини (господарюючого суб'єкта) за весь створений світ, в тому числі відповідальності за дані блага і можливості, надану владу і здібності (перед Богом, суспільством, конкретними людьми, природою); системності та гармонізації відносин людини з природою; морального та ощадливого ставлення до всіх ресурсів і благ: матеріальних, природних, інформаційних, фінансових ресурсів, знань, досвіду, часу; чесність в отриманні благ та їх використанні; пропорційності (бажань і можливостей, завдань, планів і ресурсів); самообмеження (розумного самообмеження в споживанні матеріальних благ, неприпустимості розкоші) та благодійності; забезпечення високої якості трудового життя і на цій основі високої ефективності праці; соборності, соціальної солідарності, соціальної справедливості, патріотизму (принципи, що виражають ідеал соціального устрою); комплексності та цілісності оцінки ефективності соціально-економічної системи, а також відносності оцінки; забезпечення та поліпшення якості життя; принципи духовно-морального управління та відтворення системи (самозбереження і відтворення ціннісного ядра); відтворення людської особистості, збереження і розвиток духовно-інтелектуального, духовно-морального, духовно-культурного потенціалу, відтворення цього потенціалу на піднесеному рівні; інноваційне відтворення системи: відтворення соціальних, економічних, технічних, ресурсних, інформаційних факторів системи на якісно новій основі (нової корисної інформації, знань, досвіду); динамічності та адекватності системи – змінення відповідно (немає перевантаження або недовикористання потенціалу) до зміни духовних і матеріальних потреб суспільства; співпраці всіх ланок системи управління і громадських сил (держава, суспільство, господарства, підприємства, господарі, підприємці) [44].
Завдання регулювання соціально-економічної системи полягає в тому, щоб підкорити позарозумну (за походженням і проявам) економічну діяльність розуму. І не тільки раціональній складовій розуму (інтелекту), а й духовній складовій (одухотвореному інтелекту). Фактично це означає втілення і свідому регуляцію економічних відносин на всіх рівнях від мікро- до макро- відповідно з перерахованими вище принципами. На макрорівні це регулювання є функцією держави. Держава повинна створювати відповідні закони, умови господарювання, які будуть сприяти здійсненню цих принципів в економічному просторі, запобіганню і покаранню аморальних дій. Закони та контроль їх виконання – це функції інституту права, в тому числі економічного права.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.