Християнська теологія стала фундаментом кількох напрямків наукової думки. Це східнослов’янська філософсько-економічна школа (кінець ХІХ – початок ХХ століття), дослідження А. Ріха, об'єднані в фундаментальну працю «Господарська етика» [74], сучасна німецька школа економічної етики.
Якщо фундаментом світогляду є християнський світогляд, система цілей економіки буде виглядати наступним чином (рисунок 4.1).
Базова, фундаментальна мета економіки, що відповідає тілесним потребам людини – це необхідність забезпечення умов для життя, зростання і розвитку як окремої людини, так і суспільства в цілому. Щоб реалізувати цю, переважно матеріальну мету, необхідна продуктивна праця.
Економіка при цьому має низводити людину до рівня засобів виробництва, вона не повинна вважати, що максималізація вироблених матеріальних благ і є її абсолютною метою. Важливо, щоб економіка реалізовувала і свою гуманну ціль. Людина має розвиватися повноцінно і гармонійно, реалізуючи, в тому числі, в господарському просторі і за допомогою його своє призначення. Структура трудової діяльності має велике значення для духовного і психічного формування людини. Збіднення внутрішнього змісту праці породжує небезпеку кризи, позбавляючи сенсу людське існування взагалі. Господарська діяльність має бути організована таким чином, щоб людина не втратила своєї людської сутності, щоб вона могла реалізувати не тільки тілесні потреби, а й потреби вищі, сприяла найбільш повному розкриттю людської особистості. Щоб праця її була насиченою творчістю, приносила радість людині і користь оточуючим, щоб після трудової діяльності у неї залишався час на відпочинок і відновлення сил, власний інтелектуальний, творчий і духовний розвиток, час на сім'ю та виховання дітей, допомогу іншим людям. Щоб оплата праці була достойною, своєчасною і справедливою. У праці в цілому, і в господарській діяльності зокрема, розкривається покликання людини стати співтворцем Бога щодо перетворення навколишнього світу.
Господарювання – це діяльність суспільно необхідна і соціальна за своєю природою, тому економіка, безумовно, має і соціальну ціль. Природа суспільства така, що в ньому не існує рівності: люди наділені різними здібностями, схильностями і можливостями, в тому числі матеріальними, душевними, духовними, різними повноваженнями і ступенем влади в ієрархії управління. У силу цього люди не можуть бути рівними у земному просторі, вони є рівними лише перед Богом в духовному вимірі. Однак господарська діяльність повинна бути організована таким чином, щоб забезпечити максимальну можливість для соціальної рівності, рівності в реалізації особистісного потенціалу кожного члена суспільства. Одне з базових призначень трудової діяльності – це допомога тим, хто не може повноцінно працювати сам і не може забезпечити себе. В економіці має бути створений механізм для забезпечення достойного існування незахищених верств населення, інвалідів та пенсіонерів, дітей, сиріт, людей, які частково втратили працездатність. Тобто, з проблемою внутрішнього сенсу економіки пов'язане питання справедливого розподілу. І це не тільки розподіл суспільного продукту, але й інших життєво важливих благ, до яких належить можливість отримати гідну освіту, відповідно здібностям людини, і робоче місце, що відповідає і здібностям, і освіті, і потребам людини (матеріальним, душевним, духовним). Якісне фінансування освіти і створення робочих місць – це найважливіші економічні завдання держави. Економічні блага, до яких належить і обмежена кількість робочих місць, повинні розподіляться за можливістю справедливо, щоб запобігти нісенітниці і несправедливості, яка загрожує внаслідок такої переорієнтації саме більш слабким у господарському відношенні. Це постановка питання про те, як мають бути влаштовані економічні та правові структури суспільства, щоб усім, у тому числі і найбільш знедоленим, була доступна як максимально допустима частка в
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.