Духовно-моральні основи розвитку соціально-економічних систем. Проблема морального чинника в економіці: історія і сучасність. Типізація соціально-економічних систем за моральним критерієм. Концепція духовно-моральної соціально-економічної системи, страница 39

Висновки: На нашу думку в питанні співвідношення моралі і економіки найбільш вірним є теологічний підхід, якого дотримувалися у т.ч. і представники східнослов’янської філософсько-економічної думки, деякі сучасні російські, українські вчені. Він не заперечує необхідність турботи про господарство, правового регулювання господарської діяльності, але підкреслює необхідність за будь-яких обставин дотримання моральних норм в будь-яких видах людської діяльності, у тому числі в економіці, а також визначальну залежність стану економіки від духовно-морального стану суспільства.

Ідеальна ситуація - прибуткова діяльність за умови дотримання моральних норм - у економіці України потрібна і можлива (хоча звичайно, через людську природу порушення неминучі, але тут йдеться про мінімізацію їх масштабів). Але звичайно, це справа часу і певних зусиль, дій.

Завданням економіки і права є створити умови, що роблять порушення моральних принципів в економіці невигідним, і, навпаки, вигідним, етичну, соціально-відповідальну поведінку. А, оскільки границі формального права обмежені, необхідно виховувати в суспільстві етику ведення бізнесу, господарювання (аспект громадських інститутів) і індивідуальну етику.

На нашу думку, для створення етичного середовища в економіці України зараз визначальну роль мають особистісні фактори - професійна компетентність і висока моральність політиків, керівників і бізнесменів. В умовах недосконалого законодавства і системи контролю з одного боку, і ментальної особливості нашого народу не виконувати юридичні норми і приписи, але керуватися, передусім, природним правом "суди по совісті, а не згідно з законом”, усними домовленостями, заснованими на довірі і неформальними правилами, з іншого, найважливіше визначальне значення має приклад поведінки політиків, керівників, що формує довіру або недовіру до влади і моделює поведінку більшості членів суспільства, у тому числі в економічній сфері. Стан економіки України в першу чергу залежить від морального капіталу керівників, політиків, бізнесменів.

Другий, такий же за значимістю для створення морального капіталу чинник - це розробка і впровадження в програми підготовки і перепідготовки бакалаврів, фахівців і магістрів відповідних учбових курсів і програм. Зміст і методика їх викладу мають бути такими, щоб, прослухавши їх, випускники мали моральні переконання, які б спрямовували їх професійні знання на благо суспільства, а не на шкоду йому. До речі, на розробку подібних програм великий бізнесмен і колишній посол США в Нідерландах Дж. Шед виділив Гарвардському університету 20 млн. доларів [цит. за 98, С.21]. Також він вважав, що кандидатів на навчання із спотвореними моральними засадами необхідно відсівати вже на стадії прийому у вищі навчальні заклади. Більше того, вважаємо, що етична проблематика повинна стати невід'ємною частиною кожної дисципліни [42, 45].

Лекція 3. Типізація соціально-економічних систем за моральним критерієм

Світова криза примусила серйозно задуматися щодо вірності світоглядного і теоретичного фундаменту, на якому побудовано сучасну світову економіку. Економічний детермінізм, раціоналізм, індивідуалізм, що став основою сучасних моделей економіки, показав свою істинну сутність. І зараз перед вченими і практиками стоїть життєво важлива задача вибору шляху розвитку як світової, так і національних економік. Особливо значуща вона для тих країн, які в ситуації кризи опинилися на самих невигідних позиціях. До них, на жаль, відноситься і Україна.