Що ж до причин зниження здоров'я людей, в тому числі репродуктивного здоров'я, причин високої смертності та низької народжуваності на пострадянському просторі за період «ринкового реформування», - цю проблему комплексно досліджував сучасний російський вчений академік РАН І.А. Гундаров [28]. На основі кількісних методів оцінки причин демографічної кризи, а також вивчення духовно-моральних навчань основних світових релігій про правила життя людини, він прийшов до висновку, що демографічна криза викликана перш за все дією духовно-моральних чинників.
Зокрема, провівши комплексне дослідження із застосуванням математичного моделювання, він встановив, що збільшення смертності населення Росії за період реформ 90-х років тільки на 16% пов'язане з впливом соціально-економічних чинників, решта 84% складає вплив духовно-моральних чинників (збільшення агресивності, безвиході, тобто духовних хвороб людини) [29]. Те ж можна сказати і про народжуваність. Її зниження відбулось внаслідок, перш за все, безладного, аморального способу життя в своє задоволення, небажання мати зайву турботу про іншого, установки на можливість і моральну безкарність абортів. Також цьому сприяло зниження здоров'я майбутніх батьків та їх недовіра морального правила, згідно з яким Творець, який дав життя дитині, дасть можливість і забезпечити цю дитину.
Крім того, дослідження інших вчених доводять, що в країнах, які зберегли традиційну релігійну мораль і ціннісні установки, народжуваність набагато вище, ніж у країнах західної цивілізації з високим рівнем матеріального добробуту, але зі зміненими ціннісними орієнтаціями, де на першому місці стоїть особистий прибуток, задоволення, кар'єра, а вже потім дитина, яка вимагає від батьків самопожертвування.
Дуже узгоджується з позицією св. Миколи Сербського думка одного з представників російської економічної школи православного богослова і публіциста Н.П. Гилярова-Платонова (1824-1888) [25, 87]. Він переглядає основи західної політичної економії з духовно-моральних позицій. З одного боку він формулює основні моральні принципи економіки і господарської діяльності, які витікають з християнського вчення: 1) праця – це обов'язок, а не засіб отримання вигоди лише для себе; 2) основа громадських і міжособових стосунків - всевіддаюча любов (люби ближнього як самого себе); 3) людині треба, володіючи своєю свободою і зберігаючи свою ініціативу, направляти усю свою енергію і сили, дані Богом на благо інших людей. З іншого боку, розуміючи, що люди є далекими від святості, і будучи талановитим економістом, він бачить завдання політекономії в тому, щоб охарактеризувати загальний напрямок економічного розвитку, а також і зв'язків між найбільш суттєвими економічними відносинами, заснованих на особистому інтересі, а призначення політичної економії в тому, щоб обгрунтувати загальні заходи, за допомогою яких держава може запобігати постійному і неминучому, за умов панування особистого інтересу, порушення прав людини.
Звернемося до інших сучасних досліджень, що доводять вплив нематеріальних (ідейно-духовних і соціокультурних) факторів на економічний розвиток.
Такі дослідники як В.І. Якунін, В.Е. Багдасарян, С.С. Сулакшин в якості одного з найважливіших факторів економічного розвитку держави розглядають ідейно-духовний ресурс. У даному випадку вони мають на увазі і духовну мотивацію праці, в тому числі економічної діяльності, мотивацію, що базується на релігійному осмисленні праці, і нерелігійну - ідеологічну мотивацію, вибудувану на вірі в силу партії, народу, держави, вірі у побудову кращого майбутнього. З одного боку таке об'єднання вірно, оскільки допомагає оцінити вплив неекономічних – духовно-ідейних, психологічних факторів на економіку. З іншого боку, таке об'єднання ставить знак рівності між духовністю і ідеологією, що робити не можна, бо ідеологія може носити як гуманний, так і антигуманний характер, ґрунтуватися як на релігійному, так і на протилежному йому атеїстичному світогляді, і плоди їх – різні.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.