Статистичне оцінювання кон’юнктури товарного ринку, страница 2

Залежно від масштабу і типу ринку розрізняють:

1)  ринок чистої конкуренції;

2)  ринок монополістичної конкуренції;

3)  олігополістичний ринок.

До основних показників ділової активності відносять: портфель замовлень, ступінь завантаження виробничих і торговельних потужностей, зміну товарних запасів, швидкість і час обороту товарів, запасів та ін.

Кон’юнктура ринку може вивчатися як інтегровано в цілому, так і диференційовано за локальними ринками, у масштабах усієї держави і окремих регіонів, у цілому по усім товарам (послугам) і за кожним товарним ринком (ринком окремих послуг).

Кон’юнктура ринку товарів і послуг як складовий елемент економічної кон’юнктури тісно пов’язана зі станом і розвитком ринків інвестицій, цінних паперів та ін.

Завдання статистики кон’юнктури ринку зорієнтоване на формування взаємозв’язаних характеристик стану ринку в цілому та окремих його частин. Реалізація цих завдань здійснюється у два етапи. На першому — подається характеристика масштабів і типології ринку, стійкості його розвитку. Другий етап передбачає вищий рівень аналізу причинно-наслідкових зв’язків та умов, що визначають ринкову ситуацію і є основою для прогнозування кон’юнктури ринку товарів і послуг. Поєднуючи стратегічні і оперативні цілі кон’юнктурного аналізу, можна виділити такі основні завдання статистики:

¨ збір кон’юнктурної інформації та її обробка;

¨ кількісне і якісне оцінювання стану ринку, типологія ринкової ситуації;

¨ характеристика і аналіз масштабів ринкових операцій і ступеня ділової активності;

¨ характеристика стійкості ринку та прогнозування тенденцій його розвитку;

¨ аналіз циклічності і сезонності розвитку ринку;

¨ статистичне оцінювання регіональних особливостей ринку;

¨ характеристика інтенсивності конкуренції і монополізації ринку;

¨ аналіз комерційного ризику.

12.2. Ринкові пропорції попиту і пропозиції.  Місткість ринку

Провідними показниками товарної кон’юнктури є попит і пропозиція. Тому основним завданням статистичного вивчення кон’юнктури ринку є визначення співвідношення між попитом і пропозицією. У статистиці обліковуються попит та пропозиція як реалізовані — обсяг реалізації та обсяг виробництва у натуральному та вартісному виразі. Суть дії ринкового механізму виявляється в намаганнях попиту і пропозиції зрівноважитись. Однак цей процес, маючи стохастичний характер, відбувається під постійним впливом великої кількості факторів, що зумовлює наявність постійних коливань і відхилень від основної тенденції ринку. Виявлення можливих диспропорцій між попитом і пропозицією попереджує про зміну ринкової ситуації. Оцінювання стану ринку має інформаційно-попереджувальний характер як для підприємців, так і для органів державного управління.

Залежно від співвідношення між попитом і пропозицією на певний товар розрізняють «ринок продавця» і «ринок покупця». «Ринок продавця» формується тоді, коли попит (По) значно перевищує пропозицію (Пр): По > Пр. За таких умов для продавця збут не створює особливих складнощів, оскільки за наявності надмірного попиту (дефіциту) його продукцію буде реалізовано.

Інша справа –– «ринок покупця». Він можливий, коли пропозиція перевищує наявний попит: Пр > По. За такого співвідношення попиту і пропозиції свої умови диктує не продавець, а покупець. Така ситуація спонукає продавця витрачати значні зусилля на те, щоб реалізувати свої продукти [3].

Розглянуті дві ситуації на ринку різняться і тим, що активність виявляють в кожному випадку різні сторони. У першому випадку більш активним є покупець, у другому — продавець. Зауважимо, що під покупцем слід розуміти не звичайного роздрібного покупця, а сторону взагалі, яка купує товар; нею може виявитись будь-яке підприємство, організація, установа або фізична особа. Вивчаючи тенденції світової економіки, доходимо висновку про те, що «ринок продавця» — явище тимчасове, і неминуче йому на зміну приходить «ринок покупця».