Проектування пристрою на логічних елементах (розробка порогового елемента «3 з 6»)

Страницы работы

Содержание работы

1 ПРОЕКТУВАННЯ ПРИСТРОЮ НА ЛОГІЧНИХ ЕЛЕМЕНТАХ

1.1 Досконалі форми, таблиця відповідності

Спрощуємо задану функцію:

Побудуємо карти Карно за допомогою інверсної функції, замінивши нулі одиницями, а одиниці – нулями:


Рисунок 1.1 – Карта Карно для одиниць

Рисунок 1.2 – Карта Карно для нулів


Зчитаємо ДКНФ, що складається з 6 макстермів, з рис. 1.2:

За допомогою приведеної ДКНФ побудуємо таблицю відповідності:

Таблиця 1.1 – Таблиця відповідності

x4

x3

x2

x1

y

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

0

2

0

0

1

0

1

3

0

0

1

1

1

4

0

1

0

0

1

5

0

1

0

1

1

6

0

1

1

0

1

7

0

1

1

1

1

8

1

0

0

0

0

9

1

0

0

1

0

10

1

0

1

0

1

11

1

0

1

1

1

12

1

1

0

0

1

13

1

1

0

1

0

14

1

1

1

0

1

15

1

1

1

1

0

1.2 Мінімізація функції, реалізація в базисах І-НЕ, АБО-НЕ, І-АБО-НЕ

Зчитуємо з рис. 1.1, 1.2 мінімізовані форми:

МДНФ:

МКНФ:

Запишемо вирази для реалізацій в базисах:

І-НЕ:

, складність q = 7/12

АБО-НЕ:

, складність q = 6/10

І-АБО-НЕ:

, складність q = 5/9

Приведемо схеми в цих базисах:


Рисунок 1.3 – Реалізація в базисі І-НЕ

Рисунок 1.4 – Реалізація в базисі

 АБО-НЕ


Рисунок 1.5 – Реалізація в базисі І-АБО-НЕ

1.3 Мінімізація схеми в базисі І-НЕ

Довизначимо функцію рис. 1.1 ще двома одиницями:

Рисунок 1.6 – Карта Карно для редукції

Проведемо редукцію:

Очевидно, що редукція не призводить до простіших форм. Складність до редукції рівна складності після редукції.

1.4 Елементи технічного проектування пристрою

Для технічного проектування оберемо схему рис 1.5, так як в неї найменша складність. Проектування проведемо на мікросхемах К555ЛР11 та К555ЛН1.

Їхні параметри подані нижче в табл. 1.2

Таблиця 1.2 – Параметри мікросхем

Тип

Uж, В

Iсп, мА

І10, мА

І11, мА

І21, мА

U20, В

U21, В

tзт, нс

К555ЛР11

5

2,8

0,36

0,02

0,1

0,5

2,7

20

К555ЛН1

5

6,6

0,36

0,02

0,1

0,5

2,7

20

Рисунок 1.7 – Спроектована схема

DD1 – К555ЛН1, DD2 – К555ЛР11

1.5 Автоматичне проектування пристрою в графічному редакторі MAX+Plus II

Побудуємо в графічному редакторі схеми реалізацій в базисах І-НЕ, АБО-НЕ та          І-АБО-НЕ відповідно:

Рисунок 1.8 – Зображення реалізацій в графічному редакторі

На рис. 1.8 виділено комбінований логічний елемент 2-3І-2АБО-НЕ, який складається з елементарної логіки і необхідний для реалізації функції в булевому базисі.

Проаналізуємо швидкодію пристрою за допомогою матриці затримок:

Рисунок 1.9 – Матриці затримок реалізацій

З рис. 1.9 видно, що затримка вихідного сигналу від вхідних для всіх трьох реалізацій однакова і становить 4,5нс; це відповідає стандартній затримці віртуального мікропроцесора MAX+Plus.

Знімаємо часові діаграми реалізацій:

Рисунок 1.10 – Часові діаграми реалізацій

З рис. 1.10 видно, що часові діаграми всіх реалізацій співпадають. Можна зробити висновок, що проектування виконано правильно.

1.6 Автоматичне проектування пристрою в текстовому редакторі MAX+Plus II

Створюємо текстовий файл, який має містити початкову неспрощену функцію з метою перевірки правильності спрощення та мінімізації:

Рисунок 1.11 – Текстовий файл з описом функції

Компілюємо проект, а потім автоматично порівняємо результати, наприклад, з часовими діаграмами реалізації в базисі І-НЕ:

Рисунок 1.12 – Автоматичне порівняння результатів

Порівняння здійснюється автоматично вбудованою підпрограмою. При цьому ділянка діаграми, яка однакова в обох файлах, відображається червоним кольором; навпаки – чорним. Результати повністю збігаються, як і було спроектовано. Це підтверджує відповідність, однозначність і правильність спрощень, мінімізації та реалізації в різних базисах.

2 ПРОЕКТУВАННЯ ПРИСТРОЮ НА ЦКП

2.1 Синтез порогового елемента

Варіантом завдання передбачено розробити пороговий елемент «3 з 6». Для побудови використаємо одно- та дворозрядні суматори.

Оскільки входів – шість, використаємо три суматори: два однорозрядних  – для підрахунку суми однорозрядних чисел, і один дворозрядний – для підсумовування двох дворозрядних чисел. Схема приведена на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 – Схема суматора шести однорозрядних чисел

На виході такого суматора отримаємо трирозрядне число C2S1S0, яке може приймати значення від 000 до 110. Задана функція у повинна приймати значення «1» тоді, коли хоча б на трьох з шести входів діють рівні логічної «1». Побудуємо таблицю відповідності функції:

Таблиця 2.1 – Таблиця відповідності

C2

S1

S0

y

0

0

0

0

0

0

1

0

0

1

0

0

0

1

1

1

1

0

0

1

1

0

1

1

1

1

0

1

1

1

1

х

Мінімізуємо функцію, побудувавши попередньо карту Карно:

Рисунок 2.2 – Карта Карно

Зчитуємо з карти Карно функцію:

За результатами будуємо остаточну схему:

Рисунок 2.3 – Схема порогового елемента

2.2 Автоматичне проектування пристрою у графічному редакторі MAX+Plus

Створюємо графічний файл зі схемою порогового елемента:

Рисунок 2.4 – Зображення порогового елемента в графічному редакторі

Компілюючи проект, отримаємо результати:

Рисунок 2.5 – Часові діаграми пристрою

Легко переконатися з рис. 2.5, що пристрій працює так, як заплановано.

Похожие материалы

Информация о работе