Розробка схеми підсилювача відтворення магнітофона, страница 10

Рис.15  Завал та підйом АЧХ регулятора тембру у області нижніх частот

Рис.16 Завал та підйом АЧХ регулятора тембру у області середніх частот.

Рис.17 Завал та підйом АЧХ регулятора тембру у області верхніх частот.

Отримані результати занесемо до таблиці 1:

Таблиця1

Досліджувана частота ,Гц	40	1000	10000
Очікувана глибина корекції	±15 дБ	±15 дБ	±15 дБ
Отримана глибина корекції	±20 дБ	±20 дБ	±20 дБ

Результати отримані у результаті моделювання збіглися з очікуваними, і задовольняють вимоги технічного завдання, отже регулятор тембру було обрано вірно.

5.ПОРІВНЯННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ З ВИМОГАМИ ТЗ

Розроблений пристрій повністю відповідає вимогам технічного завдання.

Зокрема завдяки застосуванню у якості підсилювального каскаду ІМС AN7171NK фірми PANASONIC вдалося значно спростити схемне рішення усього підсилювача.

Модуляція регулятора форми АЧХ у схемному редакторі підтвердила правильність його вибору, а результати отримані  при цьому цілком задовольняють вимогам технічного завдання.

Отримані результати і вимоги ТЗ занесемо до таблиці:

Таблиця 2

Параметр пристрою	Заданий у ТЗ	Розробленого пристрою
Вихідна потужність	10 Вт	12,5 Вт
Частотний діапазон	40 Гц-10кГц	40 Гц-20000кГц
Нелінійні спотворення	2 %	0,1 %
Частотні спотворення	Мн= 1  Мв=2дБ	Мн=1дБ  Мв=2дБ
Співвідношення сигнал/шум	60 дБ	83,67дБ
Регулювання гучності	30 дБ	32,7дБ
Регулюання форми АЧХ	±15 дБ	±20дБ

ЗАКЛЮЧЕННЯ ПРО ВИКОНАНЯ ВИМОГ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

          У ході курсового проектування було розроблено два можливих напрямки реалізації підсилювача відтворення магнітофону.

          Перший варіант – на транзисторах. При використанні сучасних транзисторів підсилювач має гарні показники, які задовольняють вимогам ТЗ, але недоліком такого варіанту є складність розрахунку підсилювача,  великі габарити та маса.

          Другий варіант – на інтегральних мікросхемах. Їх використання дозволило значно спростити розрахунок підсилювача та зменшити кількість пасивних компонентів в електричній схемі, що призвело до менших габаритних розмірів та більш високої надійності підсилювача.

          Для перевірки проводилося моделювання АЧХ регулятора тембру. Результати моделювання підтвердили правильність розрахунків елементів схеми підсилювача.

          Реалізований варіант підсилювача на ІМС задовольняє всім вимогам ТЗ. По деяким параметрам спроектований підсилювач має кращі показники , ніж задані в ТЗ. При реалізації підсилювача на практиці за рахунок розкиду параметрів активних та пасивних компонентів можна очікувати трохи більшого загального коефіцієнта підсилення та трохи менших нелінійних спотворень, так як розрахунок підсилювача проводився для найгірших параметрів елементів що використовувались.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Рудик В.Д.Методичні вказівки до курсового проектування аналогових та підсилювальних електронних пристроїв.-Вінниця: ВДТУ ,1999. 

2. Шкритек П. Справочное руководство по звуковой схемотехнике.- М.: Мир, 1991.

3.Терещук Р.М., Терещук К.М., Седов С.А. Полупроводниковые приёмно-усилительные устройства. Српавочник радиолюбителя.- Киев: Наукова думка, 1989.

4.Атаев Д.И., Болотников В.А.Аналоговые интегральные микросхемы для бытовой радиоапаратуры.Справочник.-М.:Издателдьство МЕИ,1992.

5.Романычева Э.Т. Разработка и оформление конструкторской документации РЕА.-М.:Радио и связь,1984.

6.Шульгин О.А., Шульгина И.Б.,Воробьев А.Б. Справочник по аналоговым микросхемам для аудиоапаратуры. (Електронний варіант)

7. Шульгин О.А., Шульгина И.Б.,Воробьев А.Б. Справочник по полупроводниковым приборам.Version 1.2 (Електронний варіант)