Розробка структур­ної схеми низькочастотного пiдсилювача автомобільного музикального центру, страница 3

FB=15 кГц<fгр.=40 МГц.

Коефіцієнт підсилення по потужності каскаду на VT2 (VT3) знаходиться як і для схеми ввімкнення СК, тому що можна вважати, що комплементарна пара ввімкнена за цією ж схемою. Отже, підставляючи числові дані у формулу (1.4.8), можна отримати:

 (дБ)

Вхідна потужність каскаду на VT1 буде визначатись як:

                                                  .                                        (1.4.12)

Звідси :

 (мВт).

Вхідний опір каскаду на VT4 (VT5) буде визначатись як:

                                           .                                           (1.4.13)

Звідси:

 (Вт).

Потужність, що розсіюється на колекторі транзисторів VT2 (VT3) визначається за формулою (1.4.1):

 (мВт).

Так як раніше було визначено із формули (1.4.3) максимально допустиму напругу колектор-емітер, яка (при умові Еж=12В) склала   .То наступні розрахунки будуть такими.

          Допустимий струм колектора визначається як у формулі                        (1.4.4).Врахувавши   формули  (1.4.5) (1.4.6) отримаємо:

                                             (мА),

(А),

Знайдемо максимально допустимий струм колектора за формулою (1.4.4)                                     

.

Каскад на VT1 працює у режимі класу А. Тому потужність, яка розсіюється на колекторі цього транзистора, повинна бути у 8...10 разів більша за вхідну потужність каскаду на транзисторах VT2, VT4, а колекторний струм у 2...4 рази більше за вхідний струм транзисторі VT2, VT4. Вирази, що відповідають вищесказаному:

                                     .                           (1.4.15)  

                                  .                             (1.4.16)

З виразів (1.4.14)   і (1.4.15)визначаються максимальна потужність, що розсіюється на колекторі і максимально допустимий колекторний струм, які будуть використані для вибору транзистора VT1:

 (Вт),

 (мА).

Обираємо транзистор VT1 для кінцевого каскаду, виходячи з наступних умов

;

;

.

За числовими даними , розрахованими вище – обираємо транзистор для кінцевого каскаду підсилення   КТ104А [2] (див. дод.  В ) параметри якого наведені в таблиці 1.4.4.

Таблиця 1.4.3 – Характеристики транзистора КТ104А (n-p-n)

Максимально-допустима напруга колектор-емітер  UК.Е.МАКС.ДОП., В

30

Коефіцієнт передачі по струму  h21е

20

Максимально-допустимий постійний струм колектора IК.МАКС.ДОП., А

0,05

Розсіювана потужність без радіатора РК.МАКС, Вт

0,15

Гранична частота коефіцієнта передачі  fh21е, МГц

5

        Для обраного транзистора

;

Рк=0,03 Вт < Рк.мах.доп.=0,15 Вт;

FB=15 кГц<fгр.=5 МГц.

Коефіцієнт підсилення за потужністю каскаду на VT1, якщо врахувати, що ввімкнений за схемою СЕ, буде розраховуватись за виразом :

                                                .                                        (1.4.16)

Підстановкою у вираз (1.4.16) значення статичного коефіцієнта передачі струму, визначається коефіцієнт підсилення за потужністю каскаду на VT1:

 (дБ).

1.5 Визначення загального коефіцієнта підсилення пристрою по потужності

Для визначення загального коефіцієнта підсилення за потужністю використовується формула 1.5.1

                                      ,                              (1.5.1)   

де Рвих - коливальна потужність, яку забезпечує підсилювач потужності;

а1, а2, а3 – коефіцієнти, які залежать від типу і глибини зворотного зв’язку;

РДжс - потужність джерела сигналу;

У випадку, коли підсилювач працює від декількох джерел сигналу, розрахунок коефіцієнта підсилення проводиться по найменьшому значенню потужності джерела сигналу.

 Сигнальний вхід – це  вхід CD- програвач , його параметри

.

Розраховуємо вихідну потужність джерела сигналу

                    .

Підсилювач охоплюється від’ємними зворотними зв’язками. При охопленні ВЗЗ з глибиною , та при умові що ВЗЗ не охоплює весь підсилювач - , тобто при 4 16.