Другие предметы \ Устройства усиления сигналов

Розробка схеми підсилювача НЧ телевізійного приймача, страница 3

Передбачається, що вихідні транзистори повинні працювати в режимі  класу “АВ”. Даний режим забезпечить менші нелінійні спотворення в порівняно з режимом класу “B” та більший коефіцієнт корисної дії  порівняно з режимом класу “A”.

 


1.3. Визначення корисної потужності, що забезпечується транзистором ККП

Двотактна схема ввімкнення транзисторів в режимі класу “AB” працює з відсічкою колекторного струму близько до 90о, тобто транзистори працюють по черзі відповідно до півперіоду сигналу, тому вихідна потужність рівна сумі корисних  потужностей,  що  віддаються  транзисторами  кожного плеча схеми. Знаючи потужність, яку необхідно виділити на навантаженні, визначимо величину корисної потужності, що віддається транзистором одного плеча підсилювача потужності:

             (1.1)

1.4.Вибір транзисторів ККП

          Для вибору транзисторів каскаду кінцевого підсилення проведемо попередні розрахунки для визначення максимально допустимих параметрів, а саме : Рк мах доп ,

Ік мах доп, Uке мах доп, fh21.

          Визначимо потужність втрат на колекторах вихідних транзисторів :

                    (1.2)

Де  η  - коефіцієнт корисної дії схеми. Для роботи транзисторів в режимі класу “AB”  η = 40..50%.

Тому:                                  ;

Визначимо максимально допустиму напругу переходу колектор-емітер, при цьому приймемо залишкову напругу Uзал=3В :

- амплітуда вихідної напруги :  ,           (1.3)

- тоді напруга джерела живлення :  ,(1.4)

Оскільки значення Uзал=3В є приблизним, а у сучасних телевізійних приймачах присутня напруга живлення 30В (+15В,-15В), тому приймемо Еж=30В.

Звідси                    ;                                                                                                           (1.5)

Визначимо максимальне значення колекторного струму :

-  амплітуда вихідного струму :;        (1.6)

-  струм спокою для режиму класу „АВ”:            

                     ;                             (1.7)

звідси    Ikmax≥Iкм+Iко=1.67+83.5 10-3≈1.754 А;                                         (1.8)

Оскільки у більшості довідниках на транзистори наводяться не досить повні дані, тому транзистори за частотними властивостями будемо обирати виходячи із співвідношення  fh21≥(3…5)Fв=5·12·103=60 кГц, що на практиці цілком задовольняє.

За отриманими максимально допустимими параметрами виберемо в якості транзисторів VT4 і VT5 (згідно рис.1) транзисторну комплементарну пару КТ816Б (p-n-p) і КТ817Б (n-p-n) з такими параметрами [1] :

Рк мах доп =25Вт;              Ік мах доп =3А;                 Uке мах доп =50В;            h21е ≥20;

fгр =3МГц;                     Uбе мах доп =5В;               Ібе мах доп =1А;

Для вибору транзисторів VT2 і VT3 (згідно рис.1) проведемо необхідні розрахунки :  ,   звідси знаходимо максимально допустимий струм колектора транзисторів VT2 і VT3 : Ік мах доп≥(2...3)Іб мах 4=3·70.2·10-3≈211мА;

Визначимо максимально допустиму напругу переходу колектор-емітер :

;

Користуючись знайденими значеннями оберемо в якості транзисторів VT2 і VT3 комплементарну пару КТ502Г (p-n-p) і КТ503Г (n-p-n) з такими параметрами [1] :

Uкб мах доп=60В;              Рк мах доп=500мВт;                 Ік мах доп=300мА;

h21е=80...240;                 Іб мах доп=100мА;             fгр=5МГц;

Оскільки гранична частота транзисторів 5МГц і вони вмикаються за схемою спільний колектор, тому ми можемо їх використати без попередньої перевірки.

1.5. Вибір транзисторів попередніх каскадів підсилення

Зробимо розрахунки для вибору транзистора VT1 (згідно рис.1) :

- максимально допустимий струм колектора і напруга колектор-емітер:

;

;

За отриманими значеннями оберемо в якості транзистора VT1 КТ3102И (n-p-n) з такими параметрами [7]:

Скачать файл