Вимірювання повного опору відрізка хвилеводу

Страницы работы

Содержание работы

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Інститут радіотехніки, зв’язку та приладобудування

Факультет радіотехніки та телекомунікацій

Кафедра радіотехніки

Звіт

з  лабораторної роботи №5

з дисципліни:

«Електродинаміка та поширення радіохвиль»

На тему: «Вимірювання повного опору відрізка хвилеводу»

Перевірив: доцент                                                                Крушевський Ю.В.

Виконали: ст.гр. РТт - 08                                                     Тромсюк В.Д.

                                                                                               Коцулим А. Ю

                                                                                               Бойко І.В..

Вінниця 2011р.

Мета : ознайомитись одним із методів експериментальної оцінки повного опору лінії передачі НВЧ.

На рис. 1 наведена  структурна схема установки:

Рис. 1 – Структурна схема лабораторної установки

Умовні позначення схеми:

1 – генератор НВЧ типу 51И;

2 – поглинальний атенюатор;

3 – вимірювальна хвилеводна лінія типу 33И;

4 – досліджуваний відрізок хвилеводу;

5 – к.з. пластина;

6 – хвилемір середньої точності типу 35И;

7 – міліамперметр типу М193;

Хід роботи

1.  Проведемо виміри довжини хвилі генератора, довжини хвилі хвилеводу, Значення струму на детекторі і занесемо результати до таблиці №1:

Таблиця №1

λг

λхв

lo

l1

l

l/ λхв

к.с.х.

Rвх

Хвх

30,9

42,55

55,15

54,15

1

0,02

2,23

0,45

0,12

31,82

44,10

50,5

48,55

1,85

0,042

2,07

0,55

0,26

33,45

48,75

56,45

44,10

12,35

0,245

2,26

2,1

0,1

2.  Знайдено опір хвилеводі із співвідношення:

,                                         (5.1)

де  і  - відповідно довжини хвиль хвилеводу і генератора.

Підставимо дані і отримаємо:

 (Ом);

 (Ом);

 (Ом);

3.  Знайдемо активну  і реактивну складову опору хвилеводу:

                                                     (5.2)

                                                     (5.3)

Тоді активна складова:                            

 (Ом);

 (Ом);

 (Ом);

Тоді реактивна складова:       

 (Ом);

 (Ом);

 (Ом);

4.  Визначимо комплексні вхідні опори:

                                      (5.4)

Підставимо

 (Ом);                                      

(Ом);                                      

(Ом);                                      

5.  Знайдемо модуль повного вхідного опору:

                                         (5.5)

Підставимо дані і отримаємо:

 (Ом);

 (Ом);                                      

 (Ом);                                      

6.  Занесемо обраховані дані до таблиці №2:       

      Таблиця №2

λг

30,9

31,82

33,45

7.  За даними таблиці №2 побудуємо графіки залежності:                               Rвх = f (λг) – рис. 2, Хвх =  (λг) – рис. 3 і = γ (λг) – рис.4:

Рис.2 – Графік залежності Rвх = f (λг)


Рис.3 – Графік залежності Хвх =  (λг)

Рис.4 – Графік залежності = γ (λг)

Висновки:

-  Ознайомились з принципом побудови діаграми повних опорів (діаграми Вальперта-Сміта) та навчились нею користуватися.

-  Побудували графіки залежностей Rвх = f (λг) – рис. 2, Хвх =  (λг) – рис. 3 і = γ (λг) – рис.4.

-  З’ясували, що зі збільшенням довжини хвилі генератора активна складова і повний опір зростають, що є властивим для електромагнітних хвиль Н-типу ( Еz= 0; Hz ≠ 0). 

Похожие материалы

Информация о работе