Титраційний метод. Із першого розведення (1:10) ґрунтової суспензії беруть 10 мл і висівають у пляшечки з 50 мл рідких середовищ, що відповідає 1 г ґрунту. Посіви менших кількостей (0,1; 0,01 і т.д.) роблять по 1 мл із відповідних розведень. Перед посівом у кожну пробірку з лактозним МПБ доливають по 0,3 мл 2%-ного водного розчину трифенілтетразолінхлориду, а у кожну пляшечку по 1,5 мл того ж розчину. Методика з викоритсанням трифенілтетразолінхлориду базується на здатності E.coli відновлювати безбарвну сполуку трифенілтетразолінхлориду в трифенілформазан, що випадає у вигляді осаду і надає середовищу цегляно-червоного забарвлення. E.coli резистентна до формазану, тоді як розвиток іншої мікрофлори затримується. Якщо на ла-ктозному МПБ через 24 год колір середовища не змінився, тоді дають негативну відповідь.
При посівах на середовище Кесслера-Свенертона до 1 л дистильованої води додають 10 г пептону і 50 мл жовчі. Середовище кип’ятять, фільтрують і додають 2,5 г лактози, доводять об’єм до 1 л і визначають рН 7,8–8,2. Потім додають 4 мл 1%-ного водного розчину генціанвіолету, розливають у пробірки, стерилізують при 0,5 атм – 15 хв, вирощують 48 год при 43 або 37оС. При наявності в середовищі газоутворення і помутніння, або лише помутніння, роблять пересів на середовище Ендо.
Із посівів МПБ з лактозою для пересіву на Ендо відбирають ті посіви, у яких змінився колір на цегляно-червоний. Чашки з пересівами ставлять у термостат на 24 год при 37оС. У подальшому дослідження проводяться аналогічно дослідженню води.
Метод мембранних фільтрів. Через стерильні мембранні фільтри №3 фільтрують 5–10 мл суспензії ґрунту 1-го розведення (1:10). Для того, щоб полегшити фільтрування, бажано попередньо суспензію центрифугувати при 2000 об./хв протягом 5 хв. Подальше дослідження такі ж, як і при дослідженні води.
Прямий посів на агаризовані живильні середовища. При аналізі забруднених ґрунтів, відібраних у місцях інтенсивного фекального забруднення, пропонується проводити прямий поверхневий посів шпателем ґрунтової суспензії у кількості 0,1 або 0,05 мл на поверхню підсушеного середовища Ендо. При дослідженні порівняльно чистих грунтів проводять посіви із розведень від 1:10 до 1:1000, а коли досліджуються значно забруднені грунти, тоді посіви роблять із розведення 1:1000000. Посіви вирощують при 30оС протягом 24-х год й ідентифікують вирослі колонії за традиційними методами.
Виділення Cl.perfringens
Для цього пропонується два методи. Посів грунтових розбавлень у середовище Вільсон-Блера. Із усіх приготовлених розведень ґрунту (до 1:1000000) відбирають 1 мл і вносять у два ряди пробірок. Один ряд пробірок прогрівають при 80оС протягом 15 хв, або при 90оС – 10 хв. Потім у всі пробірки наливають по 9–10 мл середовища Вільсон-Блера, приготовлені ex temore. Посіви вирощують при 37оС протягом 24 год. Клостридії (переважно Cl.perfringens) утворюють колонії чорного кольору.
Замість середовища Вільсон-Блера можна користуватися сульфіт-поліміксин-неоміциновим середовищем (до 1000 мл МПА додають 50 мл 20%-ного розчину сульфіту натрію, 10 г глюкози і 10 мл 8%-ного розчину сульфату заліза). Приготовлені розведення грунту по 1 мл розливають у чашки і додають до них 9–10 мл розтопленого і охолодженого до 50–55оС живильного середовища, перемішують круговими рухами. Після затвердіння середовища чашки ставлять в анаеростат на 24 год. При рості Cl.perfringens на середовищі виростають колонії чорного кольору.
Використання середовищ накопичення. Загальноприйнятий метод вирощування Cl.perfringens на середовищі Вільсон-Блера має суттєвий недолік – це середовище знано затримує їх ріст, тому пропонується по 1 мл прогрітих і нативних розведень ґрунту висівати у пробірки з рідким середовищем Кітта-Тароцці, попередньо регенерованим. Після культивування при 37оС протягом 18–20 год проводиться пересів по 0,5–1 мл із помутнілих пробірок у середовище Вільсон-Блера або сульфіт-поліміксин-неоміцинове середовище.
Визначення сальмонел.
Для цього використовують кілька методів:
– метод коагуляції з центрифугуванням. У дослідний об’єм (500 мл) суспензії грунту додають 2 мл 10%-ного розчину вуглекислого натрію для підлужування, що сприяє процесу коагуляції, і 1,7 мл 10%-ного розчину сірчанокислого заліза. Суспензію ретельно премішують і на 1 год ставлять у холодильник до утворення пластівців. Потім надосадову рідину центрифугують 5 хв при 5000 об/хв виливають, а до осаду додають 5 мл 25%-ного розчину виннокислого калію і ретельно перемішують. Завись, що утворилася, висівають по 0,1–0,5 мл на декілька чашок з вісмут-сульфітним агаром, Левіна, Плоскирєва. До тієї зависі, що залишилася, додають 50 мл 10–20%-ного жовчного МПБ. Культивують при 37оС. Через 5–6 год інкубації із середовища накопичення роблять перший пересів, а через 18–20 год – другий. Подальші дослідження проводяться за загальноприйнятою методикою;
– визначення сальмонел без попередньої підготовки ґрунту. Звичайними методами приготовлені суспензії ґрунту засівають у середовища накопичення (магнієве середовище, Мюллера, селенітовий бульйон) у звичайних прописах та 2–4-разовій концентрації, а потім культивують і пересівають на диференційно-діагностичні середовища, переважно вісмут-сульфітний агар. Наступні дослідження ведуться за звичайною схемою.
Послідовність виконання роботи
Завдання 1.Використовуючи схеми та готові препарати для мікроскопії замалювати в робочих зошитах основних представників санітарно-показових мікроорганізмів.
Завдання 2. Розробити та замалювати схеми виявлення санітарно-показових мікроорганізмів в м’ясі та готових м’ясних продуктах.
Питання для самоконтролю.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.