Проектування блоку охолоджуваних камер, страница 3

В тому випадку, коли камери розміщені окремо, їх кількість більше 5 і сумарні теплоприпливи перевищують 10 кВт, доцільним вважається прийняття розсільної системи охолодження [1, с.277-283]. Крім того. необхідно враховувати, що кількість холодильних машин впливає на економічні показники підприємства (збільшуються витрати на їх обслуговування).

7. Для вибору холодильної машини при любій системі охолодження необхідно визначити її потрібну холодопродуктивність за формулою:

, Вт;

де: ψ - коефіцієнт втрати холоду самою машиною, приймається ψ = 1,07;

в - коефіцієнт робочого часу машини - показує, яку частину машина повинна працювати, а яку стояти. Для безпосередньої системи в = 0,75, для розсільної в = 0,9.

Для безпосередньої системи охолодження необхідно задатись температурою кипіння холодильного агента за формулою:

оС;

де: tп.к - температура повітря в камері. Приймається за самою низькою температурою в блоці (крім низькотемпературних камер, для яких підбирається окрема машина).

Крім того, необхідно задатись температурою конденсації холодильного агенту за формулою:

оС;

де: tм.в - температура повітря в машинному відділенні (див. п. 4).

Використовуючи графічні залежності холодопродуктивності машини від температури кипіння і температури конденсації (рис. 6-14, або [1, с.215-241]) вибирають таку холодильну машину, в якій холодопродуктивність при заданих t0 і tк була б не нижче, ніж Q0,бруто. Цю холодопродуктивність записують як Q0роб, кВт. Потім виписують тип машини і її коротку технічну характеристику (див. таблиці 5-8, або [1, с.232-237]).

Потім необхідно перевірити правильність вибору холодильної машини за формулою

.

Якщо в знаходиться у межах від 0,4 до 0,75, машина вибрана вірно.

8. Для розподілу випарників (повітроохолоджувачів) визначають їх потрібну поверхню за формулою:

; м2;

де: Qкам - теплоприпливи в камеру, визначені у ході калоричного розрахунку, Вт;

kв - коефіцієнт теплопередачі випарника (повітроохолоджувача), Вт/(м2×оС). Для ребристотрубних випарників типу ИРСН kв = 2-4 Вт/(м2×оС), для повітроохолоджувачів kв = 12-14 Вт/(м2×оС);

Δt - середня різниця температур між температурою повітря в камері і температурою кипіння холодильного агента, оС. Для ребристотрубних випарників типу ИРСН Δt = 14-16 оС, для повітроохолоджувачів Δt = 9-11 оС.

Після розрахунку Fв визначають кількість випарників (повітроохолоджувачів) в кожну камеру за формулою:

, шт.;

де: Fв - розрахункова поверхня випарників (повітроохолоджувачів) в камеру, м2;

Fк - поверхня одного випарника (повітроохолоджувача), що входить в комплект вибраної холодильної машини (береться з технічної характеристики машини), м2.

Отримане значення n округлюють до цілого у більшу сторону і вважають за п прийняте.

Аналогічні розрахунки проводять по всім камерам.

Рис.6. Залежність холодопродуктивності Q0 і електричної потужності Nе від температури кипіння холодильного агента t0 холодильного агрегата ВС-800 при температурі конденсації tк:

1 - 20оС; 2 - 40оС.

Розрахунок батарей для розсільної системи охолодження виконують аналогічно, використовуючи [1, с.277-283].

Рис.7. Залежність холодопродуктивності Q0 і електричної потужності Nе від температури кипіння холодильного агента t0 холодильного агрегата ВСэ-1250 при температурі конденсації tк:

1 - 20 оС; 2 - 45 оС.

Рис. 8. Залежність холодопродуктивності Q0 і електричної потужності Nе від температури кипіння холодильного агента t0 холодильного агрегата ВН-630 при температурі конденсації tк:

1 - 20 оС; 2 - 40 оС.

Рис.9. Залежність холодопродуктивності Q0 від температури кипіння холодильного агента t0 холодильного агрегата АК4,5-2-4 при температурі конденсації tк:

1 - 20 оС; 2 - 30 оС; 3 - 40 оС.

Рис.10. Залежність холодопродуктивності Q0 і електричної потужності Nе від температури кипіння холодильного агента t0 холодильної машини МВВ4-1-2 при температурі конденсації tк:

1 - 20 оС; 2 - 30 оС; 3 - 40 оС.