Ознайомлення з будовою і функціями системи органів кровообігу, дихання та органів травлення, страница 4

Глотка – порожнинний воронкоподібний орган, лежить під основою черепа між носовою і ротовою порожниною,  з одного боку, і початком стравоходу та гортанню -  - з другого. Глотка служить для проведення корму з ротової порожнини у стравохід через зів і вхід у стравохід, а повітря з носової порожнини в гортань через хоани  і вхід у гортань.

Стравоходом їжа проходить з глотки у шлунок. Він являє собою перетинчасто-м’язову трубку. В ділянці шиї цей орган лежить між трахеєю і вентральною мускулатурою, в грудній порожнині – дорсально від трахеї і серця між легенями; через спеціальний отвір в діафрагмі стравохід входить в черевну порожнину і закінчується в шлунку.

Шлунок насамперед служить складом для їжі, тварина приймає її через тривалі інтервали. Він підготовляє корм для кишкового травлення, регулює поступовий перехід його у кишечник.

Наявність в шлунковому соку соляної кислоти надає шлунку захисної функції проти мікроорганізмів. Він бере участь в регуляції кислотно-лужної рівноваги крові шляхом виділення кислих еквівалентів у вигляді соляної кислоти. Шлунок сприяє кровотворенню.

За будовою шлунки бувають однокамерні і багатокамерні. Однокамерний шлунок мають коні, свині, собаки, а багатокамерний – жуйні тварини; рогата худоба та олень – чотирикамерний, верблюд – трикамерний.

Однокамерний шлунок являє собою розширення кишкової трубки безпосередньо позаду стравоходу. На лівому кінці знаходиться вхід із стравоходу, або кардія, а на правому кінці – вихід із шлунка в дванадцятипалу кишку – пілорус, або воротар. Середня частина називається тілом шлунка; на ньому видно дві кривизни – мала і велика. Найнижча частина великої кривизни називається дном шлунка.

В рогатої худоби шлунок складається з чотирьох камер: рубця, сітки, книжки і сичуга. Перші три камери не мають залоз і називаються передшлунками. Сичуг за будовою і функцією відповідає однокамерному шлунку.

Рубець – широкий мішок. В ньому відбувається бродіння корму з утворенням оцтової, масляної, молочної  та інших кислот. Сітка має кулясту форму і лежить спереду і справа від рубця. Слизова оболонка сітки зібрана у складки, які не розправляються  і формують комірки, що нагадують бджолині стільники. Книжка має кулясту форму. Слизова оболонка книжки утворює у вигляді листочків різної величини міцні складки, які не розправляються. Між листочками знаходяться ніші, які можуть опускатися або підніматися. У жуйних в передшлунках корм насамперед завдяки енергійним скороченням передшлунків добре роздрібнюється.

У шлунку м’ясоїдних тварин ферменти шлункового соку значною мірою розщеплюють білки. Жири можуть зазнавати розпаду під впливом ліпази шлункового соку.

В тонкій кишці відбуваються основні процеси перетравлювання всіх видів корму, а також інтенсивне всмоктування поживних речовин. Вона має дуже велику поверхню слизової оболонки, що забезпечується значною довжиною кишки. Утворенням на ній складок і особливих виростів – ворсинок. В тонкій кишці знаходиться дуже багато залоз, які виділяють травний сік. Частина з них лежить в товщі слизової оболонки. Інша частина знаходиться поза кишкою, сполучаючись з нею лише протоками.

Анатомічно тонка кишка поділяється на дванадцятипалу, порожню і здухвинну кишки.

У товстій кишці розрізняють три відділи: сліпу, ободову і пряму кишки.

Сліпа кишка являє собою виросток кишки, що закінчується сліпо, який досягає у травоїдних, особливо у коня, і всеїдних тварин дуже великих розмірів. Ободова кишка – найбільша частина товстої кишки. Пряма кишка являє собою кінцевий відділ кишкової трубки. Розташовується вона в тазовій порожнині. М’язова оболонка прямої кишки формує на її кінці круговий затягач – анальний сфінктер, який затримує калові маси в прямій кишці.

У товстих кишках є багато бактерій, тоді як тонкі кишки бідні на бактеріальну флору. В товстих кишках особливе місце займають види бактерій, які зброджують вуглеводи і викликають гниття білків. В результаті такого бродіння і гниття утворюються органічні кислоти, вуглекислий газ, метан, водень, сірководень, фенол, скатол. Деякі види бактерій виділяють ферменти, що розщеплюють клітковину.

Завдання 1. Ознайомитися  із функціонуванням серцево-судинної системи.

Завдання 2. Ознайомитися  із функціонуванням кровоносної системи.

Завдання 3. Ознайомитися  із будовою та функціями крові.

Завдання 4. Ознайомитися  із функціонуванням системи дихання.

Завдання 5. Ознайомитися  із функціонуванням системи травлення.

Питання для закріплення

  1. З чого складається серцево-судинна система?
  2. Яку функцію виконує серцево-судинна система?
  3. Охарактеризуйте серце як центральний орган кровообігу.
  4. Що уявляє собою кров? Яка її кількість у різних тварин?
  5. Опишіть будову крові.
  6. Що називають диханням тварин?
  7. Як відбувається процес дихання?
  8. Назвіть органи дихання сільськогосподарських тварин та птиці.
  9. Опишіть органи травлення сільськогосподарських тварин.
  10. Які особливості травлення жуйних тварин?